Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Палеоєвразійський аспект

Палеоєвразійський аспект

Назва:
Палеоєвразійський аспект
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
60,08 KB
Завантажень:
372
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
Реферат на тему:
Палеоєвразійський аспект


Згідно з "Рігведою" (ІІІ, 59,1):
Мітра, якого (другом) називають, поєднує людей,
Мітра утримує Землю і Небо.
Мітра-Варуна (найвизначніші з нащадків Адіті) виступають охоронцями всього світового ладу (ІІ, 27,4):
Адітьї підтримують (все), що рухається й нерухоме.
(Вони -) боги, пастухи всього Світоладу,
З думкою, що простирається далеко, охороняють світ від асурів,
Дотримуються (всесвітнього) закону, карають за провину.
За грецькими міфами, Аполлон уклав календарний цикл та керує ним за допомогою струн своєї ліри, як це описує орфічний гімн (ХХХIV,11—26):
...ти все надзираєш: ефір нескінченного неба
Многорізні долі землі, що лежить унизу,
І через темну ніч у тиші зіркоокого мороку
Коріння підземне зориш і межі всього світоздання
Тримаєш. Турбує тебе і початок речей, і кінець їх.
Всьому ти квіт; узгоджуєш все ти столункою кіфарою
В світі, поки до межі останньої струни ти восходиш
Або, навпаки, до нижньої струни чи ладом дорійським
Усе примиряєш; племен покоління в житті ти ділиш,
Ти поєднуєш усемірно злагоди й долі людські.
Рівнозначно ти строки даєш для зими і для літа...
Барву велелюбної весни ти рівняєш...
...ти тримаєш прообраз всього світоздання печатей.
Скіфи шанували Аполлона під іменем Гойтосир, де другий компонент “-сура” означає “герой, бог” (пор. з дв.-інд. sura “герой, бог”), а перший “гойто-”, на нашу думку, споріднений з хеттським vitt “рік”, “доба”, “стик”, “рубіж”. У мові албанців – це vjet, у греків – “etos”, зфьт (архаїчне – “vetos”), на санскриті – vatsas, по-литовськи – “ветушас”, у слов'ян – “ветхий”… Український фольклор так пояснює семантику індоєвропейського міфу боротьби бога з чудовиськом (Аполлона з Тіфоном, Мітри з биком, Артура з вепром Турх Труйту, Гільгамеша з бикоподібним Хумбабою): “Стрітилася Зима з Літом — Стрітилася свиня з Вітом”. Цікаво, що свято Стрітеня (15 лютого) співпадає у часі з обранням у сьому пританію (друга неділя лютого) афінських стратегів, в той час як всі інші демократичні магістрати вступали на посаду після початку Гекатомбеона Mayor H.B. The Strategi at Athens in the Fifth Century: When did enter in Office? // The Journal of Hellenic Studies. – 1939. – Vol.LIX, Part I. – P.45—64.. У ведичних міфах прізвисько "Вріша" — "бик" носить Карна, первінець Кунті, матері пандавів, від бога сонця Сур’ї. У нього тіло — природний панцир (пор. з природною невразливістю ряду міфологічних персонажів). Після загибелі Дрони та поранення Бхішми став вождем кауравів і був вбитий стрілою Арджуни.
За свідченнями Еліана (ІІ-ІІІ ст. н.е.), який посилався на Гекатея Абдерського, у гіпербореїв є храм Аполлона, де жерцями три могутні сини Борея. Коли вони починають служіння, з Ріпейських гір прилітають небачені хмари лебедів, які облітають довкола храму і цим мовби очищують його, потім опускаються на подвір’я храму і співають разом зі співцями та кіфаристами в честь Аполлона Струнина М. Где жили гипербореи? // Техника - молодёжи. – М., 1984. — № 10. – С. 52— 56.. Знає дане передання і Овідій: “Розповідають, — пише поет, — що на Гіперборейській Паллені є мужі, у котрих тіла покриваються легким пір’ям, варто їм лишень дев’ять раз зануритися у Тритонійське озеро. Говорять також, хоча я цьому і не вірю, що й скіфянки, окропляючи свої тіла зіллями, управляються у цьому ж мистецтві” (Met. XV, 356—360). Як тут не згадати й давньо-українську Царівну-Лебідь та давньо-індійську апсару Урваші! Дослідники у зв’язку з цим згадують слова Геродота про землі на північ від Скіфії. де “... неможливо нічого бачити і туди неможливо потрапити через літаюче пір’я. І дійсно, земля і повітря там повні пір’я, а це ось заважає зору” (Herod. IV, 7). Сам Геродот вважає, що тут мається на увазі сніг (Herod. IV, 31), з чим погоджується Пліній Старший, описуючи за Ріпейськими горами землю Птерофор (букв. “Переносна”) (Plin.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 



Реферат на тему: Палеоєвразійський аспект

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок