Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Протистояння двох стилів

Протистояння двох стилів

Назва:
Протистояння двох стилів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,75 KB
Завантажень:
325
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Протистояння двох стилів


Календарна реформа 1582 р. породила бурю протестів і жорстку полеміку, зокрема серед учених. Проти неї висловилися практично всі університети Західної Європи. Ширилися твердження, нібито григоріанський календар астрономічно не обґрунтований, що це – усього лише “спотворення юліанського календаря”. З’явилися чутки про близький “кінець світу”, їх особливо завзято поширювали протестанти, вважаючи, що “краще розійтися з Сонцем, ніж зійтися з папою”.
Щоправда, сам Мартин Лютер (1483-1546) був за реформу календаря, але інші протестанти міркували інакше. Наприклад, у 1583 р. протестантський професор Лука Осіандер назвав реформу безбожною, а папу – антихристом, який забажав наказувати зорям. Водночас видатний астроном Йоганн Кеплер (1571-1630), хоча й був протестантом, виступив за реформу календаря, яку в протестантських країнах провели із запізненням на 50-100 років. Католицькі країни Європи перейшли на новий стиль практично відразу.
Не сприйняли реформу календаря і деякі російські вчені XIX-XX ст. Так, астроном Й. Медлер у 1854 р. в статті «Про реформу календаря» написав таке: «За розпорядженням Юлія Цезаря днем весняного рівнодення повинно бути 21 березня... Коли в IV столітті нашого літочислення цей календар був прийнятий, то на Нікейському соборі постановили: 1. Оскільки весняне рівнодення змістилося в той час на 18-те березня, то викинути три дні...». Згодом, у 1939 p., це ж повторить автор підручника з астрономії Б.М.Хлюстін. Звичайно, все це — суцільні домисли (хоча й дуже вчених людей). Нікейський собор нікуди весняного рівнодення не пересував, бо воно 18 березня тоді ще й не досягало. Навпаки, Птолемей в «Альмагесті» вважав датою весняного рівнодення 22 березня, а точні, сучасні обчислення доводять, що в час Нікейського собору, 325 р., воно випадало на 20 березня. Тож і твердження, нібито Нікейський собор викидав якісь дні з лічби (тобто реформував календар), безпідставні.
Ще два визначні авторитети, кожен у своїй царині, сприяли поширенню хибних уявлень щодо григоріанської реформи та щодо цінності юліанської календарної системи. Хімік Д.І.Менделєєв (1834-1907) при обговоренні питання про календарну реформу в Росії у 1899 р. висловився так: «Але при запровадженні цього григоріанського стилю (в 1582 р.)… папа Григорій XIII увів поправку всього на 10 діб, тобто помножив усілякі непорозуміння, і питання календаря ускладнилися, а не спростилися...
Річ ясна, Менделєєв не збагнув суті реформи 1582 p., завданням якої було – повернути весняне рівнодення «на своє місце», на 21 березня, де воно (майже точно!) було в час Нікейського собору, коли встановлювали правила святкування християнської Пасхи.
Тоді ж, у 1899 p., на засіданнях Комісії з питання реформи календаря відомий спеціаліст із церковної історії В.В.Болотов заявив аж так: «Григоріанська реформа не має для себе не лише оправдання, але навіть виправдання... Сам я скасування юліанського стилю в Росії вважаю зовсім небажаним. Я й далі залишаюся рішучим шанувальником календаря юліанського. Його надзвичайна простота становить його наукову перевагу перед будь-якими іншими календарними напрямами. Вважаю, що культурна місія Росії з цього питання полягає в тому, щоб ще упродовж декількох століть притримати при житті юліанський календар і тим самим полегшити для західних народів повернення від непотрібної нікому григоріанської реформи до незіпсованого старого стилю».
Звичайно, це – хибна думка. Юліанський календар є непоганою «лінійкою» для вимірювання часу усього лише упродовж кількох століть. Але, повторимося, неможливо уявити собі, щоб людина, безперервно підвищуючи рівень свого технологічного розвитку, відмовилася від розробки та використання для своїх потреб такої одиниці лічби часу, яка адекватна її астрономічному прообразу. А з цієї точки зору григоріанський календар, як висловився недавно американський астроном Г.Мойєр, «є цілком задовільним компромісом між необхідною точністю і вкрай бажаною простотою».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Протистояння двох стилів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок