Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> реферат українською: Релігія і Церква на Русі

Релігія і Церква на Русі / сторінка 5

Назва:
Релігія і Церква на Русі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,97 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Смоля-тич намагається осмислити взаємовідносини Творця і людини через тезу "розумного" тлумачення божест-венних заповідей, що сприяє розумінню природи ре-чей і дає ключ до "таємниць царства небесного". Че-рез специфічне тлумачення притчі Соломона (за Біб-лією — премудрість створила собі храм, за Смоляти-чем — премудрість є божеством, а храм — людством) перший вітчизняний теоретик софіології, софійно-діалектачного способу богословствування, що йде від Псевдо-Діонісія Ареопагіта (V—VI ст.), намагається наблизити Бога до людини, показати його залежність від власного творіння, тобто поєднати теодицею з ан-троподицеєю.
Зрозуміло, що софіологічні пошуки митрополита Климента Смолятича, його теологічний раціоналізм наштовхувалися на вороже візантійське ставлення до античної філософії, до філософії і розуму взагалі, на тенденцію до ірраціоналізму, що згодом стала харак-терною рисою московського православ'я. Після смер-ті Ізяслава, який підтримував митрополита, провізан-тійська партія месіансько-цезаропапістського гатунку, очолювана Ю. Долгоруким, розправилася з патріоти-чно-євангельським табором, що репрезентував осно-вні засади київського варіанта християнства. Останні роки життя першого ідеолога київського християнст-ва митрополита Іларіона і його послідовника митро-полита Климента Смолятича літописи замовчують. Тому їхня подальша доля невідома.
Характеризуючи особливості християнства в Ки-ївській Русі, не можна обминути проблеми його три-валого співіснування з язичництвом. Вона породила виникнення своєрідного феномену "двовір'я" в про-цесі християнізації Київської Русі. Цей феномен ви-тлумачується різними дослідниками неоднаково. Так, М. Чубатий говорить про повну і безконфліктну аси-міляцію християнством язичників-полян, культурний рівень яких був досить високим для сприйняття "світу євангельських правд". Б. Рибаков, навпаки, вважає Київську Русь державою з язичницькою сис-темою, що довгий час протистояла проникненню християнства. За М. Брайчевським, "християнство у Давньоруській державі замінило собою первісне язи-чество", і "тому цю подію необхідно оцінювати у по-рівнянні цих двох ідеологічних систем". З точки зору київського християнства, взаємовідносини і діалог християнства та язичництва можна тлумачити не стільки як асиміляцію, протистояння або зміну, а як зустріч двох вір, двох світоглядів, двох культур в кон-тексті християнського універсалізму і толерантності, що сприйнялися князем Володимиром Великим як "світле євангельське християнство". Це зумовило певний характер змісту релігійності в Київській Русі, який мав власну специфіку і був далекий від праг-нення східних і західних взірців, з одного боку, до суто зовнішнього практицизму віри, а з другого — абстрагованої, суто інтелектуалізованої релігійності. Така специфіка являла собою внутрішню, інтуїтивну, містичну релігійність, що приводила світосприйняття і систему цінностей не до комплексу логічних понять, а через символ, образ, міфологему до формування духовності, психологічного клімату нації, її менталь-ності, багатства індивідуального живого типу особис-тості, "який є глибоковіруючим, але не ханжою, жит-тєрадісним, але не розпусним, відданим церкві, але не тупим фанатиком, діяльним членом суспільства, а тому чесним, правдивим і непохитним у своїх пере-конаннях і діях", — пише І. Губаржевський.
В основі такої релігійності лежить софійна тради-ція у європейській філософській і релігійній творчос-ті, що розроблялася ще у дохристиянський період (Сократ (469—399 рр. до н. е.), Парменід (504—470 рр„ до н. е.), Платон (427—347 рр. до н. е.) та ін.) і знайшла відображення в працях видатних теоретиків християнст-ва (Афанасій Великий, Григорій Ніський (бл. 335 — бл. 394 рр.), Григорій Богослов). Давньоукраїнські вчи-телі християнства також, подібно до своїх попередни-ків, розуміють істину як правду, що дає ідеал, а не як науку, що породжує ідолів. Істина-правда несе гар-монійне переживання "повноти" Божественного і твар-ного (тобто створеного) буття, істина-наука дає лише знання Божественного і тварного і тому потребує ло-гічної завершеності і безваріантно-еггістемної побудо-ви світоглядно-релігійної системи, вважають вони.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Релігія і Церква на Русі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок