Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Скачати безкоштовно: Релігія і Церква на Русі

Релігія і Церква на Русі / сторінка 7

Назва:
Релігія і Церква на Русі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,97 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
У зв'язку з цим в київському християнстві формується особливе розуміння чернечого життя. Ін-ститут чернецтва і аскетизму спрямовується не на зо-внішній ефект, а супроти внутрішніх імпульсів, про-диктованих людською природою. Києво-руські сто-впники, затворники, схимники та ін. стверджували нове розуміння суті людського буття, демонструючи торжество духу над тілом і тим самим сприяли вироб^-ленню прагнення широких мас хоча б деякою мірою стримувати неконтрольовані розумом і сумлінням ім-пульси життя.
Іпостасна природа Софії обумовлює її визначення як богині. Вона являє собою ідею вічної жіночості, яку греки поважали в образах Афродіти і Деметри, а східні релігії обожнювали як їзиду, Кібелу, їштар. В слов'янській міфології вона відобразилась в культах Лади і Мокоші. Саме ця утаємнена богиня давала на-зву першим християнським храмам Київської Русі, її також дуже часто зображували на іконах як жіноче божество з піднятими крилами за спиною, що симво-лізувало єдність з божественним світом. Цікаво, що на рушниках для весільних обрядів у Київській Русі богиня Мокош зображувалася з піднятими до неба руками, немовби символізуючи свій взаємозв'язок з верховним божеством. Оранта Київська, яку деякі до-слідники асоціюють з Богоматір'ю, має ту саму по-ставу (підняті догори руки) і несе охоронний зміст "непорушної стіни", тобто виконує функцію язични-цького оберегу. Саме ці функції виконували в старо-слов'янських будівлях різні архітектурні прикраси, серед яких, за свідченням Б. Рибакова, "жіночі фігури з піднятими догори руками на місці кілька даху відо-мі з глибокої давнини".
Завдяки софіологічній спрямованості київського християнства, характеру релігійності в Київській Русі набув значного поширення культ Богородиці, який не мав такого розповсюдження у візантійському право-слав'ї. З вшануванням Богородиці пов'язувалася впев-неність у її охоронних функціях по відношенню до держави, міста, окремої людини. Врешті-решт, ідея "покрова Богородиці" реалізувалася у виникненні свята Покрова (14 жовтня). Таким чином, в київському ва-ріанті християнства був абсолютизований язичниць-кий культ жіночого божества, богині-землі, богині-матері і через софіологічний підхід виправдовувалась наявність у духовному житті всіх інших язичницьких народних звичаїв, що тривалий час реалізувалися у фольклорі, замовляннях, ворожінні тощо.
Саме софійна традиція в київському християнстві, спрямована на принципове "багатоголосся", спросто-вує месіанську версію візантійського, а в подальшому імперського ґатунку щодо бідності й убогості язични-цьких уявлень і вірувань києво-русів. Митрополит Іларіон, наприклад, за допомогою алегоричного тлу-мачення старозаповітних і новозаповітних текстів ре-абілітує язичництво, звеличує стару язичницьку Русь, проголошує язичницькі народи істинними нащадками вчення Христа. Він з радістю підкреслює, що ще Ігор і Святослав "господарювали не в бідній і невідомій країні, а в руській, яка відома в усіх кінцях землі". "Поганські" вірування являли собою складні динамічні системи в духовному житті Київської Русі, вони не були чимось застиглим, а еволюціонували у бік монотеїстичної релігійності, що простежується в піз-ньому ЯЗИЧНИЦТВІ.
Не має під собою підстав, з точки зору софійної методології київського християнства, і положення про те, що християнство, як світоглядна система, за-лишилося чужим для простого люду і було сприйняте лише в середовищі князівсько-аристократичної вер-хівки. Навіть була сформована теза щодо своєрідного "двовір'я" Київської Русі: християнство начебто стало вірою верхів, які готові до сприйняття більш високих культурних цінностей, а язичництво — низів, що за-рекомендували себе як темну силу, ворожу духовному прогресові і непіддатливу справжній освіті. Прихиль-ники цієї точки зору посилаються на те, що релігійна реформа князя Володимира не обходилася без ексце-сів, на ремствування церковних ієрархів щодо недо-статньої ревності пастви, яка віддає перевагу "бісовським ігрищам і розвагам", на спорадичні антихристиянські акції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Релігія і Церква на Русі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок