Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Особливості релігійної моралі

Особливості релігійної моралі

Назва:
Особливості релігійної моралі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,35 KB
Завантажень:
123
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Релігійна мораль являє собою сукупність моральних понять, принципів, етичних норм, що утворюються під безпосереднім впливом релігійного світогляду. Стверджуючи, що моральність має надприродне, божественне походження, проповідники всіх релігій проголошують тим самим вічність і незмінність своїх моральних установлень.

Норми моральності можуть бути різноманітними в різних релігійних системах. Це пояснюється насамперед тим, що укладалися вони в різних країнах, у різних народів, на різних етапах суспільного розвитку.

У якості складової частини релігії, релігійна мораль преодоліває в міру подолання релігійний забобонів, у міру твердження нових моральних принципів і норм в умовах справедливого соціального ладу, вільного від експлуатації і класової нерівності людей.

Христианство, безперечно, є одне із самих величних явищ в історії людства. Нами мимоволі о пановує почуття подиву , коли ми вивчаємо історію християнської церкви: вона існує вже два тисячоріччя та все ще стоїть перед нами, повна життя, а в деяких країнах більш могутня чим, чим державна влада. От чому усе, що так чи інакше сприяє кращому розумінню цього грандіозного явища набуває величезне практичне значення.

Христианська мораль знаходить своє вираження у своєрідних уявленнях і поняттях про моральність й аморальність, у сукупності визначених моральних норм (наприклад, заповідях), у специфічних релігійно-моральних почуттях (християнська любов совість і т.п.) і деяких вольових якостях віруючої людини (терпіння, покірність і ін.), а також у системах морального богослов'я і теологічної етики. Усе разом перераховані елементи складають християнську моральну свідомість.

Головною особливістю християнської (як і узагалі всякої релігійної) моралі є те, що її основні положення ставляться в обов'язковий зв'язок із догматами віроучення. Тому що “богооткровенные” догмати християнського віроучення рахуються незмінними, основні норми християнської моралі, у їхньому відверненому утриманні, також відрізняються відносною усталеністю, зберігають свою силу в кожному новому поколінні віруючих людей. У цьому полягає консервативність релігійної моралі, що і в соціально-історичних умовах, які змінилися, несе вантаж моральних забобонів, успадкованих від минулих часів.

Іншою особливістю християнської моралі, що випливає з її зв'язку з догматами віроучення, є те, що в ній є такі моральні наставлення, які неможливо знайти в системах нерелегійної моралі. Так, наприклад, християнське навчання про страждання-благо, про всепрощення, про любов до ворогів, непротивленні злу та й інші положення, що знаходяться в протиріччі з насущними інтересами реального життя людей. Що стосується положень християнства, загальних з іншими системами моралі, то вони одержали в ньому значні зміни під впливом релігійно-фантастичних уявлень.

У самому стиснутому виді християнську мораль можна визначити як систему моральних уявлень, понять, норм і почуттів тісно пов'язану з догматами християнського віроучення. Оскільки релігія є фантастичний відбиток у головах людей – зовнішніх сил, які панують над ними в їхньому повсякденному житті, остільки й у християнській свідомості відбиваються реальні міжлюдинні відношення в зміненому релігійною фантазією виді.

Христианська мораль містить у собі деяку сукупність норм (правил), покликаних регулювати взаємовідносини між людьми в сім'ї, в общині віруючих, у товаристві. Такі відомі старозавітні заповіти, євангельські “заповеди блаженства” і інші новозаветные моральні наставляння. У своїй сукупності вони складають те, що можна назвати офіційною, схваленим церквою кодексом християнської моралі.

Христианство – ідеологія, яка по-своєму відбиває явища соціального життя. Природно, що створюючи свій моральний кодекс, християнство включило в себе і деякі прості загальнолюдські норми моральності. Найпростіші загальні вимоги до поводження особистості в колективі, що одержали відбиток у старозавітному десятислові, були вироблені колективним досвідом задовго до внесення їх у тексти староєврейської Тори. Такі звичаї, як заборона убивства родича або одноплемінника, заборона шлюбів усередині племені, виникнули ще в надрах родоплеменного ладу.

При ближчому розгляді заповідей старозавітного декалога упадає в око, що вони далеко не вичерпують усіх можливих моральних розпоряджень, що мають загальнолюдське значення. Можна додати, наприклад, такі елементарні вимоги до поводження особистості: не лінуйся, шануй знання, мудрість, не ображай, шануй людська гідність інших, люби батьківщину - і інші істини, самоочевидність яких признається більшістю людей.

Перші чотири заповеди десятисловія самі по собі не мають до моралі безпосереднього відношення. У них зафіксовані віронавчальні-обрядові розпорядження староєврейської релігії, а не моральні норми. Щира моральність - це людяність. Інтереси колективного людського життя потребують дружби, товариства, взаємодопомоги людей.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Особливості релігійної моралі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок