Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> КОНФЕСІЙНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

КОНФЕСІЙНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

Назва:
КОНФЕСІЙНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
48,67 KB
Завантажень:
36
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Всесвітня історія свідчить, що релігії з давніх-давен впливали не тільки на життя окремих осіб і суспільства в цілому, а й на міждержавні відносини. Держави часто намагалися використати конфесійне середовище для реалізації своїх геополітичних інтересів. Україна перебуває з Росією у стратегічному партнерстві, їх взаємини відбиваються на політичному, військовому, фінансово-економічному балансі європейського і світового співтовариства. Певну роль у відносинах між державами, природно, відіграє й конфесійний чинник. Ось чому систематичні дослідження стану та особливостей конфесійної сфери Російської Федерації з урахуванням її взаємин з Україною є важливими для визначення ступеня впливу конфесійного середовища РФ на громадсько-політичне життя країни, а також каналів можливого впливу Росії на Україну через це середовище.

1. Основні тенденції у конфесійному середовищі Російської Федерації

Аналізуючи матеріали засобів масової інформації загальноросійських, регіональних, локальних досліджень, можна виділити певні тенденції у конфесійному середовищі Російської Федерації.

Ще 10-15 років тому найнижчий показник релігійності в Росії був серед молоді (1-2%), серед дорослих – близько 10%. Зараз ці показники майже зрівнялися. Вірять у Бога серед молоді (18-26 р.) – 32,1%, серед дорослих (40-60 р.) – 34,9%. Православ’я чи іслам сприймаються не тільки як, власне, релігійна система, а як природне культурне середовище, національний спосіб життя: росіянин – православний, татарин – мусульманин.

На підтримку духовно-моральної діяльності релігійних організацій виступає 56% православних, 60% мусульман, 64,3% протестантів, 50% буддистів. Але, взагалі, громадяни і Росії, і України відмовили у підтримці політичним партіям, програми яких мають релігійне забарвлення. При цьому треба мати на увазі тенденцію – підвищення кількості православних – 8% і мусульман – 10%, які підтримують діяльність конфесій у громадсько-політичному житті. 11,5% молоді та 16,3% дорослих переконані, що православ’я має бути державною релігією. Рівність релігій перед законом підтримують 40% молоді і 40,8% дорослих. Перевагу традиційним релігіям (при обмеженні діяльності прихильників нових вірувань) віддають 23,2% молоді і 28,2% дорослих. Взагалі, ідею визнання православ’я державною релігією підтримують 17,4% віруючих. За рівність релігій – 40% молоді і 40,8% дорослих. Серед прихильників традиційних релігій – від 22% віруючих і до 18,5% невіруючих.

Ідею рівності релігій перед законом підтримують 37% православних, 44% буддистів, 57,1% протестантів, 70% іудеїв, 80% мусульман. За перевагу традиційних релігій – 24,2% православних, 20% мусульман, 22,2% буддистів, 14,3% протестантів.

1. Починаючи з 1990 р., постійно зростає рівень релігійності населення. Останнім часом у різних регіонах країни він становив від 35 до 60%. На сьогодні кількість віруючих у Російській Федерації в середньому – 49,6%, тих, хто коливається, – 18,4%, хто вірить у надприродні сили – 5,6%, індиферентних щодо релігії чи атеїзму – 7,8%, невіруючих – 18,3%. Релігійність значно “помолодшала”: віруючих віком від 22 до 55 років тепер налічується 61%.

2. Збільшується питома вага переконаних і практикуючих послідовників релігій. Частка осіб з вищою освітою досягла 40-45%, перепад рівнів релігійності чоловіків та жінок зменшився до 20%, між містом та селом – до 10%. Водночас фахівці відзначають переважання серед віруючих “ситуативної релігійності”, тобто такої, що характеризує не світоглядну позицію, а умонастрій, якому властива значна рухомість. Глибоко віруючі, за даними досліджень, становлять приблизно 20%, щоденно моляться вдома – 15-17%, стільки ж віруючих відвідують богослужіння не рідше одного разу в місяць, 7% – дотримуються постів.

3. Триває поширення невідомих раніше в Росії деномінацій, які називають себе християнськими, а також культів західного та східного походження. Поряд з відродженням релігійності у її розвинутих формах (християнство, іслам та ін.) спостерігається пробудження і стародавніх вірувань – язичництва, шаманства. До того ж це відбувається не тільки серед корінних народів європейської та сибірської Півночі Росії, а й у деякої частини носіїв тисячолітньої традиції православ’я у неоязичницьких формах.

Кількість послідовників нових вірувань зросла майже вдвоє. У 1993 р. в Росії було зареєстровано 2 язичницькі громади, в 1996 р. – 7. Це порівняно високий темп зростання – у 3,5 раза. Удвоє збільшилася кількість іудаїстських громад – з 40 до 80. Швидкими темпами зростає кількість інших релігійних об’єднань, проте вони (за винятком мусульманських – понад 2500) на порядок поступаються православним. Послідовники ісламу відзначаються досить високим рівнем релігійної переконаності та інтенсивності практики.

Православні становлять 74%, а мусульмани – 19% віруючих, прихильників усіх інших конфесій – до 7%. 69% православних висловилися за рівність прав усіх народів Росії, а 73% представників конфесій визнали Росію спільним домом усіх громадян.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: КОНФЕСІЙНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок