Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Англіканство. Історія англіканської церкви

Англіканство. Історія англіканської церкви

Назва:
Англіканство. Історія англіканської церкви
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,39 KB
Завантажень:
97
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Церковні перетворення в Англії і на початку й пізніше мали важливі особливості. Відокремленість острівного життя позначилася сильно і тут, як і на політичному розвитку країни. Реформація в Англії, як і скрізь, прагнула до скинення гніту середньовічного католицизму. Цей гніт виявлявся не тільки в релігійному житті, але й в інших сферах. Тиск церкви випробувало і державне життя взагалі, і господарське і культурне зокрема. Англійська корона почала сваритися з папством дуже рано. Досить пригадати зіткнення Генріха I з Ансельмом, Генріха II з Фомою Бекетом, Іоанна Безземельного з Інокентієм III, щоб зрозуміти всю гостроту відносин між вождями католицизму і володарями Англії вже в 12 ст. Зусилля королівської влади спочатку не мали успіху, у цій боротьбі вона в 12 ст. була майже самотня. Процес злиття переможених англосаксів і переможців норманів ще не закінчився, і це позбавляло корону підтримки нації. Але вже 13 ст. дає інші результати. Замість англосаксонців і норманів виступає на сцену єдина англійська нація. Уже при Генріхові III (1216-72) ця нація встигає кинути трохи грізних застережень на адресу Рима. В перших рядах протестуючих у цей час йде духовенство. Барони і громади намагаються охоронити країну від іноземної експлуатації. При Едуарді I (1272-1307) ці зусилля стають дуже енергійними. Країна тепер уперше зважується не платити ганебної данини в 1000 марок і заявляє, що папські утиски ні в якому разі не треба терпіти. Найбільшої сили протидія досягає в піввікове правління Едуарда III (1327-77), у період Столітньої війни. Папи живуть в Авиньоні, у сфері впливу смертельного ворога Англії, і турбуються про його інтереси. Вони висмоктують із країни масу грошей, розпоряджаються англійськими церковними посадами і кличуть до свого суду англійців. Країна одностайно виражає своє обурення в масі статутів. Могутню підтримку королю дає тепер парламент. З 15 ст. енергія слабшає; роздратування стає слабкіше.

Що стосується духовенства, то іноді воно як і раніше піднімало голос проти римських владик; але це були порівняно рідкі спалахи, в основі яких лежали надмірні побори пап, що вимагали іноді половину доходів своїх підлеглих. Загалом, для духовенства залежність від далекого і необразливого Риму була кращою, ніж опіка світської влади і мирян. Але чим ближче духовенство стояло до Риму, тим далі воно віддалялось від своєї пастви. Ворожість пастви насичувалось видовищем соромного життя пастирів. Багатство і привілеї плодили розбещеність. Особливо упадали в око ченці. На соборі 1437 р. у Лондоні столичному духівництву пред'являлися звинувачення в тому, що воно розважається соколиним і псовим полюванням, тиняється по тавернах. Напередодні Реформації дворяни одного графства скаржилися, що духовенство відбиває в них дружин і дочок. За гроші священики одержували право відкрито мати наложниць. У монастирях справа була ще гіршою. Деякі з них були подобою публічних будинків. Настрій у 16 ст. був таким, що прихильники перетворень могли робити з духовенством усе, що їм здавалося необхідним, без усякої перешкоди з боку суспільства.

Для Реформації, однак, усього цього було мало. Недостатньо було обурюватися поводженням ієрархії і чернецтва, повставати проти невартого користування церковними багатствами. Потрібно було відшукати нові начала і протиставити формам церковного життя, що відживали, інші, з тих начал виведені. Потрібно було, одним словом, нове богослів'я. З цього боку справа в Англії йшла слабо. Власне не можна вказати майже нічого, крім справи Уікліфа (1324-84) і лоллардів, аж до 16 ст. Він відхиляє домагання папства вже тому, що не вважає Петра князем апостолів. Папа це людина гріха (2 Фес. 2:3); преклоніння перед ним є огидне ідолопоклонство. Чернецтво ця образа християнства; воно як би хоче показати, що вчення Христа недостатнє і недосконале. Уікліф порушує питання про реформу церкви у всіх сферах. Він послідовно домовляється до визнання, що Св. Писання є єдине джерело релігійного знання. Звідси його головна робота – переклад Біблії на англійську мову. Для проведення своїх ідей у життя він створив орден осіб, названих ним «бідними священниками», і послав їх кликати людей до добрих справ. Ці проповідники були підлеглі тільки велінням власної ретельності і переконання. Вони не мали визначеного місцеперебування.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Англіканство. Історія англіканської церкви

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок