Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Історія існування Галицької митрополії

Історія існування Галицької митрополії

Назва:
Історія існування Галицької митрополії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,95 KB
Завантажень:
41
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
План:

І. Вступ. Причини створення окремої Галицької митрополії.

ІІ. Історія існування Галицької митрополії:

1. Поставлення окремого Галицького митрополита Константинопольським патріархом Афанасієм І.

2. Смута в Константинополі.

3. Булла імператора про недоцільність Галицької митрополії.

4. Лист волинському князеві Володимиру Любарту.

5. Скасування митрополії.

6. Відновлення Галицької митрополії у 1371 р.

ІІІ. Висновок. Чому польська влада не домагалася окремої Галицької митрополії.

На початку XIV ст. у зв'язку з від'їздом митрополита Максима до Володимира-на-Клязьмі галицькі князі наполягали на створенні окремої Галицької митрополії. Петрушко вважає, що “ Галицькі князі побоювалися, напевно, також і можливості підпадіння митрополита в залежність від Володимирських князів. Це спонукало князя Юрія Львовича Галицького почати турботи про створення в Галичі власної митрополії, незалежної від Києво-Володимирської ”.

Вчинок митрополита Максима викликав обурення не лише на Русі (літопис повідомляв з осудом: «Оставя митрополию и збежа ис Києва»), але навіть Константинопольського патріарха Афанасія І. Дослідники вважають, що патріарх, дотримуючись давньої норми, за якою митрополит, котрий кидає кафедру, позбувається її, засудив Максима й погодився поставити окремого митрополита Галицького, призначивши йому 81-е місце (Київський посідав на той час 71-е місце). Досі дискутується рік заснування Галицької митрополії (між 1301—1306 рр.).

Чутки про відкриття Галицької митрополії засмутили митрополита Феогноста й великого князя московського Симеона, і вони, порадившись між собою, відправили в 1346 р. послів до патріарха “про благословення”. Митрополит писав ще про якісь злочини Галицького єпископа, про які він уже сповіщав патріарха й колись. Обставини виявилися сприятливими. У січні 1347 р. зійшов на константинопольський престол новий імператор – Іоанн Кантакузен і тоді ж патріарх Іоанн XIV Собором був скинутий зі своєї кафедри за послідування Варлааму й Акиндину. У наступному місяці кафедру цю зайняв Ісидор Бухир, якого Іоанн XIV віддав анафемі за прихильність до свят. Григорія Палами і який, як тільки зробився патріархом, негайно почав скасовувати все, зроблене його попередником. У серпні того ж року імператор видав золоту буллу, у якій сповіщав, що відкриття в Галичині особливої митрополії є нововведення, що відбулося незадовго перед тим під час неясних обставин у Візантії; що відтепер “святійші єпископії, що перебувають у частині Русі, називаною Волинню, саме: Галицька, Володимирська, Холмська, Перемишльська, Луцька й Туровська”, повинні підкорятися святійшій митрополії Київській й всієї Русі, і що це робиться на прохання великого князя руського Симеона й інших князів як у силу з давнього часу вкоріненого церковного звичаю, так і заради “доброчесного й богоугодного життя святійшого митрополита Київського, преповажного й екзарха всієї Русі Феогноста”. Відповідно до царської булли й патріарх зі своїм Собором ухвалив підкорити знову й назавжди зазначені волинські єпископії Київському митрополитові на Москві, скасувати колишнє соборне визначення відносно Галицької митрополії й затвердити, щоб ця нова постанова була дотримувана й всіма майбутніми Царгородськими патріархами й Руськими митрополитами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Історія існування Галицької митрополії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок