Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Розкол християнства. Нехристиянські джерела. Вселенське православ’я

Розкол християнства. Нехристиянські джерела. Вселенське православ’я

Назва:
Розкол християнства. Нехристиянські джерела. Вселенське православ’я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,76 KB
Завантажень:
161
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Розкол християнства. Нехристиянські джерела. Вселенське православ’я
План
1. Нехристиянські джерела
2. Розкол християнства
3. Вселенське православ'я
4. Література
Нехристиянські джерела
Автори ї ст. не згадують про християнство До нас дійшло багато творів іудейських письменників Иосифа Флавія і Філона Александрійського. Вони розробляли питання історії Палестини та іудаїзму і не могли б промовчати про нову релігію, якби в євангельському оповіданні про Ісуса Христа та в розповідях про його чудеса була хоча б крихітка історичної істини. Правда, в "чудейських древностях" Флавія говориться про Ісуса Христа як про Бога, про його чудеса, смерть і воскресіння. Але місце, як установлено наукою, є вставкою якогось благочестивого християнського переписувача. Воно не могло належати самому Флавію, бо він був правовірним іудеєм і не міг говорити про Ісуса як про Бога. До того ж увесь уривок аж ніяк не Пов'язаний ані з попереднім, ані з наступним оповіданням і є чисто механічною вставкою. Проте твори цих письменників мають велике значення для передісторії християнства. Автори новозавітних євангелій брали у Й. Флавія майже всі дані про історію Палестини в І ст. Докладно описана Флавієм чудейська війна 66-73 рр. проти римлян яка багато в чому визначила антиримську спрямованість автора "Одкровення Іоанна". Твори Філона використовувались авторами інших новозавітних писань. Так само стоїть справа і з римським філософом Сенекою, який помер у 65 р. І він жодним словом не згадує християн, але розвинуті ним філософські ідеї широко запозичалися отцями -церкви.
Таким чином, хоча письменники І ст. і не повідомляють нічого про нову релігію, проте дані, що містяться в їхніх творах, свідчать, як створювався фунт для виникнення і поширення християнства.
Зате греко-римські автори наступного століття (Пліній Молодший, Таціт, Светоній, Лукіан і, головним чином, Цельс) повідомляють чимало важливих, хоча й уривчастих, відомостей про християн і християнство. Місце в рукопису "Анналів" Таціта на відміну від вставки у творі Флавія не можна без застереження вважати вставкою, тому що тон щодо християн відзначається ворожістю, чого і слід чекати від представника староримської традиції. Тут йдеться про гоніння на християн в 64 р. в Римі і про Христа, страченого за Понтія Піла-та. Це місце, проте, сповнене суперечностей і не доводить історичності Ісуса. Відомості про Христа Таціт, мабуть, одержав від християн у Кільки, де він на початку II ст. був намісником.
Більш повні відомості про християн відображені в листуванні Плінія Молодшого з імператором Траяном (початок II ст.). Вони стосуються християнських общин у Віфінії (північно-західне узбережжя Малої Азії). Траян рекомендує Плінію карати осіб, викритих в тому, що вони християни, якщо вони не відмовляться від своєї віри.
Значно більше відомостей про християн у творах Лукіана і Цельса, датованих другою половиною II ст. Перший з них скептично ставився до всіх видів релігійних забобонів, як язичеських, так і християнських. У творі "Про кончину Перегріна" він описує життя одного пройдисвіта, котрий у своєму бурхливому житті був "і пророком, і главою громади, і керівником зібрань" у християн. Перегрій, за словами Лукіана, не тільки тлумачив "святі" книги християн, але й складав багато з них. Знущаючись над легковір'ям християн, Лукіан висловлює співчуття простакам, обдуреним Перегріном. Книга Цельса "Правдиве слово" присвячена критиці християнства. Цельс, як Пліній і Лукіан, вважав християнство марновірством, не гідним освіченої людини. Він зазначав, що упорядники Євангелія "три, чотири і багато разів переробляють перший запис Євангелія, щоб мати можливість заперечити викриття". Його обурює та обставина, що християни "не хочуть ні давати, ні прийняти пояснення про те, у що вірують. Вони відбуваються фразами: "не випробовуй, а віруй", "віра твоя спасе тебе". Працю Цельса було знищено церковниками, однак численні виписки з його книги збереглися у християнського автора III ст. Орігена, який написав твір "Проти Цельса".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Розкол християнства. Нехристиянські джерела. Вселенське православ’я

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок