Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Розгром Київського єпархіального управління 1923 року

Розгром Київського єпархіального управління 1923 року

Назва:
Розгром Київського єпархіального управління 1923 року
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,90 KB
Завантажень:
234
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Розгром Київського єпархіального управління 1923 року


Динаміка більшовицького наступу на Церкву простежується за будь-яким показником. Одним із найвиразніших можна вважати боротьбу довкола церковного управління. Розпочавши утискування й нищення Церкви буквально з перших тижнів свого існування, більшовики легко виробили відповідні методи. Прямим ув"язнюванням єпископату вони різко скорочували мережу єпархіального управління. Передбачаючи розгром канонічних центрів та неможливість зв"язку між єпархіями, 20 листопада 1920 року Патріарх Тихон, Синод і Вища Церковна Рада прийняли постанову, навпаки, про поширення цієї мережі. Надаючи єпархіям самоуправління, Вища церковна влада встановлювала: "В случае, если Высшее Церковное Управление во главе со Святейшим Патриархом почему-либо прекратит свою церковно-административную деятельность, епархиальный архиерей немедленно входит в сношения с архиереями соседних епархий на предмет организации Высшей Церковной Власти для нескольких епархий, находящихся в одинаковых условиях" 2. П"ятий пункт постанови передбачав поділ єпархій на декілька місцевих. Коли Церкві довелось застосувати цю постанову, кількість єпископату різко зросла. Якщо на початок 1917 року в Україні існувало дев"ять єпархій, а в них 28 єпископських кафедр 3, то протягом 20-30-х років кількість кафедр досягла 66 4. Арешти єпископів зводили всі ці заходи нанівець. Так, 1921 року більшовики ліквідували Богуславський і Чигиринський вікаріати, 1922 - Бердичівський, 1923 - Звенигородський, 1924 - Білоцерківський, 1925 - Таращанський і Черкаський 5. В історії Православної Церкви України одним із переломних і визначальних був 1923 рік.
5 лютого 1923 року було заарештовано 6 митрополита Київського, Галицького і всієї України, Патріаршого Екзарха 7 Михаїла 8. Глибоко віруюча людина, орієнтована на молитву й споглядання, він мав неширокий громадсько-політичний кругозір і, сказать по правді, зовсім не надавався на роль церковного лідера, де треба було виявляти політичну ініціативу, засновану на чітких громадських позиціях. Тепер з"ясовується, що лінію його поведінки, саму ментальність церковного ієрарха аґенти ҐПУ студіювали дуже ретельно. Збереглось донесення: "В одном из покоев наместничьего дома помещается Экзарх Всея Украины тишайший Митрополит Михаил. Живет он, почти не подавая признаков архипастырского существования, так что в общем ходе лаврской жизни влияние его не сказывается вовсе. [...] каково бы ни было внешнее положение митр.[ополита] Михаила, отношение его к делам Управления останется всегда неизменным. Оно вытекает из интимных свойств его натуры, представляющей собою ярко выраженный образец созерцательного, а не активного характера. Человек глубокого религиозного настроения, замкнутый в себе самом, молитвенник и монах по призванию, он, естественно, уделяет лишь незначительное внимание чуждым 9 его духовному складу практическим деловым вопросам. Лаврская братия любит его за его простоту, доброту и непритязательность. Церковные круги, отдавая должное его личным качествам, упрекают его в без"инициативности, неавторитетности и безгласности в делах Управления; о чьем-либо исключительном или даже преимущественном влиянии на него тем не менее ничего не слышно. Чтобы восполнить характеристику какими-нибудь штрихами из области сплетень, нелишне упомянуть, что молва приписывает Михаилу пристрастие к вину 10 в молодости, пристрастии, оставшемся будто бы до сих пор" 11. Це донесення вражає не так подробицями про саму особу київського митрополита, як глибиною занурення в церковне життя. Причому такого рівня шпигунство було поставлено ще 1923 року 12, коли остаточне утвердження більшовиків у Києві датувалося навіть не десятиріччям, а щойно кількома десятками місяців! Так ретельно стежачи за ієрархом, вивчивши найінтимніші особливості його натури, ҐПУ мало всі дані для впливу на нього як до арешту, так, тим більше, уже по відношенню до митрополита ув"язненого. М"яка й поступлива людина, він намагався утриматись на загальноцерковних засадах, ніби не зраджуючи їм, і, з другого боку, прагнув догодити владі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Розгром Київського єпархіального управління 1923 року

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок