Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру

Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру

Назва:
Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,34 KB
Завантажень:
81
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
В історії української людності, релігійно-культурного життя XX століття серед яскравих постатей, що репрезентують духовне обличчя нашого народу, визначне місце посідав Митрополит Василь Липківський , натхненник відродження Української Автокефальної Православної церкви та її перший провідник. Його ім’я сіяє в одному сузір’ї з Володимиром Великим і Петром Могилою, Іваном Вишенським і Григорієм Сковородою, Тарасом Шевченком і Іваном Франком, Андрієм Шептицьким і Йосифом Сліпім. Ці імена - свідоцтво нашої тернистої історії, величі духу і трагічного шляху, який пройшла Україна. То - наше безсмертя, визнання нас світом, усвідомлення того, що є таки в центрі Європи народ, який називається "українці".

Народився майбутній Митрополит 20 березня 1864 року в селі Попудні на Уманщині в сім’ї священика, галичанина за походженням. Свої дитячі роки прожив у селі, навчався в Уманській бурсі, потім в Київській Духовній семінарії і завершенням його освіти була Київська Духовна академія, яку він закінчив у 1889 році з науковим ступенем кандидата богослов’я.

У 1890 році його було призначено на посаду законовчителя до Черкаської прогімназії. Тут він одружився й 2 листопада 1891 року прийняв сан священика. Однак духовна кар’єра його не приваблювала, бо всім своїм єством усвідомлював, що мусить служити церкві, яка понад двісті років тримав в неволі рідну Церкву його народу і таким чином він сам отав співучасником її русифікації.

Знаючи, що Українська церква ніколи не мирилася з підлеглістю Московському церковної урядові і навіть j найтяжчі часи панування зa Петра І, Катерини ІІ та Миколи І українська свідома людність завада мріяла про повернення її свободи, отець Василь виношував ідею незалежності, а за своє українофільство не раз зазнавав утисків.

Події 1917 року не пройшли для претоієрея Василя Липківського не поміченими - він активно включався в український національно-церковний рух. Був обраний головою з’їзду духовенства і мирян, який підтримав рух ва автокефалію православної церкви України. В цей же період Василь Липківський створив у Києві "Братство Воскресіння", яке згодом перетворилося ва Всеукраїнську Православну Церковну Раду /ВПЦР/.

Він перший у травні 1919 року почав відправляти Літургію українською мовою. Потім був настоятелем Софійського собору, брав

активну участь у створенні українських православних парафій, перекладав богослужбову літературу на українську мову. З цього при

воду вія писав: "...Вживання рідної мови у відправах Божих служб -

це вола Христа fi заповіт Апостола... Piдна мова в церкві - це перша ознака істини православія, як братерства й рівноти всіх народів

перед Богом".

На першому Всеукраїнському Церковному Соборі 23 жовтня 1921pоку делегати колективно провели хіротонію /покладанням рук на голови один одному/ і першим єпископом ЦАПЦ отав колишній протоієрей Василь Липківський. Від Собору він отримав високий титул і посаду Архієпископа, Митрополита Київського і всієї України. Це була церква дійсно національна, дійсно народна і дійсно повністю незалежна. Першою серед усіх православних словенських народів вона ввела в Богослужіння живу мову свого народу.

Московські єпископи в безсилій злобі не зупинились перед усякою неправдою і наклепами ,на цю величну подію відновлення Українською Церквою свого єпископату. Але життя, цей найбільш правдивий свідок і суддя, уже виправдало цю подію не тільки як акт остаточного відродження УАПЦ і визволення її від московських кайданів, а й як головну підвалину її нового й чистого вільного життя. Бо вона з самого початку була вільною, тобто автокефальною. Ні від якого стороннього церковного, а тим більше від керівництва московського, вона не залежала, оскільки була далеко старіша від Московської Церкви і навіть сама цю церкву породила.

Відроджена Церква швидко поширилась по всій Україні. До середини 20-х років вона мала понад 30 єпископів, близько 1200 парафій. Районами найбільшого їхнього впливу булл Київщина, Поділля, Полтавщина, Волинь. Велась також місіонерська діяльність у Західній Україні, в Молдавії, Туркестані і навіть за кордоном. Василь Липківський відвідав не менше як 500 парафій з благовістям про Українську Церкву.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок