Головна Головна -> Реферати українською -> Релігієзнавство -> Скачати реферат: Християнські ідеали та цінності українського народу в морально – духовному вихованні молоді

Християнські ідеали та цінності українського народу в морально – духовному вихованні молоді / сторінка 4

Назва:
Християнські ідеали та цінності українського народу в морально – духовному вихованні молоді
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,24 KB
Завантажень:
106
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
16, 26). В хвилину смерті Своєї Боголюдина Ісус Христос “скрикнувши гучним голосом, сказав: Отче! у Твої руки віддаю дух Мій” (Лк. 23, 46). Багато свідчень про життєдайну силу душі і в посланнях Апостолів. Апостол Яків пише: “тіло без духу мертве” (Як. 2, 26). Це доказ того, що дух є носієм життя в людині.
Зміст поняття “душі” у Біблії відрізняється від нашого посереднього розуміння. Наша свідомість відзначає, що людина складається з тіла і душі, така собі посудина з двома речовинами, які не змішуються (скажімо - олія і вода).
Душа - це результат творчості живої людини і не являється джерелом життя. Джерело життя - Бог, який керує через посередництво Свого Духу. “І вдунув (Бог - ред.) в лице його подих життя, і стала людина душею живою”(Бут.2,7).
Взагалі, душа означає живу людину, оскільки тіло оживотворене духом життя, але душа не являється “частиною”, яка разом з тілом утворює людську істоту. Душа не наймає собі тіло, як кімнату, а тільки характеризує вчинки тіла. Душа, як суб'єкт, співпадає з нашим “Я”. Наше “Я” - це і є свобода волі. Це “Я” виражається в різноманітних видах людської діяльності, яка не завжди духовна. Наприклад, в одній притчі Ісуса Христа багач каже: “і скажу душі моїй: душа! багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; (Лк. 12, 19-20).
Душа - це наше “Я” - “...істинна виноградна лоза”. Наше “Я” може хворіти - “...не плодоносить,” “...а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згорають” (Лк. 15, 1, 6). Продукт діяльності душі - свідомість. Душу, свідомість можна затуманити, отруїти алкоголем, злостивим наміром, і тоді людська душа втрачає здатність мислити тверезо, так як найталановитіший музикант не зможе виконати шедевр на розбитому фортепіано.
Всяка діяльність пов'язана з діяльністю мозку. Душа, паралізована поганою роботою організму, не буде вільною в своєму виборі. Через хвороби починає проявлятися влада смерті над людиною, і тому в Біблії, в основному, наголошується на релігійне значення хвороб.
Душевні хвороби відносяться до розділу медицини під назвою психіатрія.
 
Духовні хвороби
Духовні захворювання - ті, при яких страждає дух людини, нерідко і тіло. Дух - це є душа, збагачена Божественною благодаттю, яка є часткою Божества. Святий Григорій Богослов говорить про наявність в людині “частки Божества”, нетварної благодаті, “- душа отримує життя і благодать одночасно, тому що благодать - це подих Божий, “Божественний струмінь”, животворна присутність Духа Святого”.
Проте, треба пам'ятати, що дух - це та ж душа, але тільки на вищій сходинці її життя, на якій людина є істотою моральною, що прагне пізнати Бога. Душевна людина, за висловом апостола Павла, - це людина, зайнята тільки плотськими або життєвими клопотами, мета яких - досягнення тимчасових цілей, спокою і щастя земного, тому що те, що вище земного життя їй недоступне, і не вважається істотно важливим:
“Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно” (1 Кор. 2, 14). Духовна ж людина - людина, що переслідує цілі вищі: уподібнює себе Богу і прославляє Його, і засоби для досягнення цих цілей використовує також духовні: віру, Таїнства і благодать Святого Духа (Рим.1,9; 8, 10,16; 1Кор. 10,16).
В Одкровенні взагалі немає вчення про трьохчастинний склад людини - з тіла, душі і духу. Коли Одкровення зображує людину, що вона складається з тіла і душі, або з тіла і духу, то під духом і душею вважається лише дві різні назви однієї і тієї ж внутрішньої, невидимої сторони істоти людської. Зокрема, у вченні св. Павла душа і дух різняться не як дві роздільно-самостійні частини духовної природи людини, але як тільки два напрямки або сили єдиної, неподільної душі.
Вчення про двохскладову, а не трьохскладову людську природу було загальним вченням всіх отців і вчителів древньої Церкви. “Розум (те ж, що і дух) в людині”, за словами св. Іоана Дамаскіна, “не що-небудь відмінне від неї (душі), а найчистіша частина самої душі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Християнські ідеали та цінності українського народу в морально – духовному вихованні молоді

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок