Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Структуралізм у гуманітарних науках: від структурно if лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології

Структуралізм у гуманітарних науках: від структурно if лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології

Назва:
Структуралізм у гуманітарних науках: від структурно if лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,20 KB
Завантажень:
490
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Структуралізм у гуманітарних науках: від структурно if лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології
План
1. Структуралізм у гуманітарних науках: від структурно if лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології
2. Поняттєво-функціональне відображення дійсності
Відомий французький лінгвіст Е. Бенвеніст (1902—1976) зазначав, що сучасна лінгвістика має два об'єкти: вона є наукою про мову та наукою про мови. Тобто, мова як універсальна й незмінна характеристика людини — не те саме, що окремі, постійно змінювані мови, в яких реалізує себе мовна здатність людини. Ці два напрями у лінгвістиці часто переплітаються, оскільки різноманітні проблеми, пов'язані з окремими мовами, об'єднує те, що на певному щаблі теоретичного узагальнення вони завжди призводять до проблем мови взагалі.
Упродовж багатьох століть мова залишалася об'єктом переважно філософського умогляду, а не емпіричних спостережень. Ні у кого не виникало наміру вивчити та описати яку-небудь мову задля неї самої.
Новий етап в історії мовознавства ознаменувало відкриття на початку XIX ст. санскриту (від санскр. sanskrta — штучний, доведений до досконалості) — літературної мови Стародавньої та Середньовічної Індії. Водночас було виявлено спорідненість між мовами, які тоді ж дістали назву індоєвропейських. Відтоді становлення наукової лінгвістики відбувалося в рамках порівняльно-історичної граматики.
І в соціології порівняльно-історичний метод є винятково важливим пізнавальним інструментарієм. Деякі вчені вважають його мало не найхарактернішою особливістю соціології, яка з перших кроків свого існування постійно використовувала різні порівняння, зіставлення, аналогії, а пізніше спробувала надати цим пізнавальним інструментам більшої універсальності та змістовності, апелюючи до соціально-історичних зіставлень як фактичних (емпіричних) аргументів.
Порівняльно-історичний метод, випробуваний на європейських мовах, став загальноприйнятим зразком генетичних досліджень у мовознавстві, а звідти перекочував у соціальну філософію та соціологію під егідою принципу історизму. Фактично саме цей метод можна назвати генетичним, оскільки лінгвістика, яка його використовує, обмежується дослідженнями еволюції мовних форм і утверджує себе як історична наука, що за об'єкт обирає яку-небудь фазу історії мов. Соціальна філософія та соціологія також намагалися класифікувати історичний процес, виокремлюючи в ньому відповідні фази.
Наприкінці XIX ст. лінгвістів почали цікавити питання: якою є природа мовного факту? Якою є реальність мови? Чи справді ця реальність полягає виключно у зміні? Але як у такому разі, постійно змінюючись, мова залишається сама собою? Як вона функціонує сама по собі та яким є відношення звуків до смислу? Історична лінгвістика не давала відповідей.
Починало формуватися нове розуміння мови. Своєю головною справою лінгвісти визначили аналіз мови у рамках її власних формальних елементів. Так лінгвістика почала перетворюватися на систематичну та формальну науку.
Коли філологи за прикладом видатного швейцарського лінгвіста Ф. де Соссюра (1857—1913) почали розглядати мову "в самій собі й для себе", вони визнали принцип, який став головним для всієї сучасної лінгвістики, а саме: мова є системою. Вона складається з формальних елементів, поєднуваних у комбінації відповідно до структури. Цей принцип є чинним для будь-якої мови.
"Структура", підкреслює Бенвеніст, — це другий ключовий термін сучасної лінгвістики після терміна "система". Терміном "структура" позначають передусім внутрішню будову і зв'язок складових частин мовної системи, послідовно виявлювані на підставі того встановленого факту, що мова завжди містить лише невелику кількість головних елементів, але ці елементи, самі по собі нечисленні, можуть вступати у велику кількість комбінацій. Аналіз показує, що мова використовує лише невелику частину з безлічі теоретично можливих комбінацій, які могли б дати поєднання головних мінімальних елементів мови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Структуралізм у гуманітарних науках: від структурно if лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок