Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури

Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури

Назва:
Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,38 KB
Завантажень:
347
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури
План
1. Інтерсуб'єктивність соціокультурної реальності
2. Інтертекстуальність культури
Різномасштабність суб'єктів одній і тієї ж культури (народ як ціле, клас, партія політична чи культурна еліта, глава держави, великий художник, історик-аналітик, рядовий носій культури) припускає не тільки різний ціннісно-змістовний контекст розуміння й оцінки культури її різними суб'єктами, але і дуже різні конфігурації змісту в її інтерпретаціях. Власне кажучи, усі мислимі чи гіпотетичні суб'єкти даної ціннісно-змістової єдності насправді беруть участь не в одному, а в істотно різних культурних подіях. Єдність і одиничність конкретного з соціокультурного буття "розшаровується" на різні за метою, засобами, діями, інтересами, перспективами, змістом тощо складові цілого — відповідно до кожного з реальних суб'єктів культури. Відомий анекдот про будівельників середньовічного собору, один із яких вважає, що він бере участь у створенні величного храму, інший бачить у своїй діяльності тільки важку, виснажливу працю (носить камені), а третій знає лише те, шо він заробляє на життя собі і своїй родині, — наочне підтвердження такого "розшарування" зовнішньої дієвості на "внутрішні" події, що володіють різною культурною значущістю і цінністю. Причому саме ці "внутрішні" події становлять суть культурного явища: саме вони сильніше переживаються, глибше усвідомлюються, повніше й яскравіше відображаються в культурних текстах. У цьому плані можна говорити не тільки про інтерсуб'єктивність культури, але і про її інтердієвість.
У процесі освоєння абстрактного буття культури її конкретними суб'єктами відбувається інтеріоризація і суб'єктивізація цього буття, результатом чого є Його ціннісно-змістове "розшарування" і наповнення деякої "події" різноманіттям конкретних змістів і оцінок, нерідко відмінних одних від інших і навіть протилежних за своїм ідейним й емоційним наповненням (не говорячи про художньо-естетичну, філософську чи моральну цінність його відображень). Неважко уявити крайній випадок жорсткого розшарування зовнішньої дієвості на взаємовиключні внутрішні події, — це громадянська війна, побачена очима її учасників з ворожих таборів. В Україні XX ст. Центральна Рада, Гетьманат і більшовицькі війська; Грушевський, Винниченко, Скоропадський і Антонов-Овсієнко, Раковський, Хвильовий, Островський і Курбас — це різні соціокультурні дискурси однієї війни, це протилежне за змістом її бачення й оцінка в різних культурно-історичних контекстах. І разом з тим, це різні соціальні і культурні події: Апокаліпсис . створення Нового світу, звільнення України від більшовицького ярма чи встановлення Радянської правди на територіях, звільнених від Директорії: відродження дореволюційної культури (у своєму генезисі дворянської) чи ствердження культури пролетарської, радянської; ці події стають і розвиваються одночасно, паралельно одна одній.
Це саме різні культурні шари об'єктивної дієвості, а не просто суб'єктивні (щирі чи помилкові) культурні інтерпретації однієї безумовної соціально-історичної події, причому це не просто розкол, роздвоєння єдиного феномена (на "червоне" і "жовто-блакитне"), але набагато більш складна конфігурація суперечливої соціокультурної феноменальності: усі карти основних антагоністів у громадянській війні плутала селянська незалежність ("зелені" тощо), яка, власне кажучи, відкрила "третій фронт". Нарешті, ці значеннєві конфігурації ще й інтерсуб'єктивні, оскільки втягують у себе різних суб'єктів подій, інтерпретацій, оцінок. Досить колоритно і внутрішньо правдоподібно розкривається суперечлива, динамічна полідієвість вітчизняної Громадянської війни в багатьох художніх текстах свого часу.
Як правило, кожна соціокультурна подія семантично багатошарова: у ній є шар природний і соціальний, культурний і емоційно-психологічний. Наприклад, життя і смерть Т.Г.Шевченка можуть бути розглянуті як подія соціальна, медична, культурно-історична, політична, релігійна, повсякденно-побутова, індивідуально-психологічна, психоаналітична, літературно-творча.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок