Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. сучасна українська соціологія

Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. сучасна українська соціологія

Назва:
Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. сучасна українська соціологія
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,02 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. сучасна українська соціологія
План
1. Особливості становлення вітчизняної соціології в радянський період
2. Українська соціологія сьогодні

Особливості становлення вітчизняної соціології в радянський період
Після жовтневого перевороту (1917 р.), роль вітчизняних попередників української соціології, на жаль, була відкинута і домінантою у її формуванні та розвитку слугували як наукові пошукові фрагменти, так і нав'язування сталінської, а також марксистсько-ленінської ідеології.
20–30-ті роки були періодом радикальних змін і втрат. Для нього були характерні такого роду парадокси, як новаторство і безплідне експериментування; великий ентузіазм і водночас ідеологізація теоретичних пошуків; пошук нової культури та більшовицькі принципи. "Розвитою) цієї науки довершився офіційною забороною, котра в сучасній вітчизняній (радянській) соціології залишила "білу пляму".
До 1917 р. склався досить високий інтелектуальний потенціал, який був представлений трьома напрямами:
¦ немарксистською традицією академічної соціології (як правило, російського пріоритету) з теоретичною спадщиною М. Карєєва, П. Сорокіна, К. Тахтарьова та ін.
¦ громадсько-політичного, національно-прикладного напряму, представленого М. Грушевським, М. Драгомановим, М . Костомаровим, Б. Кістяковським та ін.
¦ марксистською традицією з пріоритетом радикалізації соціології в політичній боротьбі (Д. Богданов, В. Ленін, Е. Енгель та ін.).
До цього часу вже була нароблена практика соціологічних досліджень, мав місце значний теоретичний і практичний розвиток соціальної статистики. Вже в перші роки було сформовано Соціобібліографічний інститут (1918), створені перші кафедри соціології в Ярославському та Петроградському університетах, а пізніше - і відділи соціології на факультетах суспільних наук.
На початку 20-х немарксистська соціологія в радянській Росії володіла значною інституційною базою, її вплив був відчутним протягом всіх 20-х років. Численні партійні перевірки, що проводилися в партшколах, часто виявляли, що студенти більше, ніж працями класиків комуністичної ідеології, зачитувалися О. Контом, Г. Спенсером, Е. Дюркгеймом та ін. У перші роки радянської влади соціологам немарксистської орієнтації (П. Сорокін, М. Карєєв та ін.) вдалося видати ряд наукових монографій та навчальних посібників.
Однак зростання більшовицької ідеологічної та політичної функції науки спричинило те, що із країни були вислані найкращі вчені, професори, ті, хто не поступився своїми принципами. Зокрема, за кордоном опинилися понад 70 соціологів, з числа яких набули світове ім'я - Г. Гурвіч (Франція), П. Сорокін (США). Вислання вчених було трагедією для великої Слов'янської держави. Лише до небагатьох соціологів доля поставилась у цей час стримано і, незважаючи на складні умови, об'єктивні труднощі, в лоно науки пробивалися ті, чиї досягнення були визнані за всіма критеріями.
З одного боку, немарксистський напрям суспільних наук, і передусім соціологія, всіляко "викорінювався". З іншого – державна структура не без уваги ставилася до цієї науки, проте надавала перевагу соціології, яка б мала зовсім нову, відмінну форму. Все більшого, експансивного поширення набувала теорія історичного матеріалізму, яка і визначала подальший напрям розвитку суспільних наук як універсальний світогляд. Марксизм в країні все більше ізолювався від західних суспільних наук і перевтілювався на охоронну доктрину. Тим часом, у 20-х роках ще зберігалися сприятливі умови для наукової діяльності.
Набуваючи академічної респектабельності і маючи державну підтримку, нова марксистська соціологія, яку ще представляли і вихідці із "старої гвардії", всіляко пристосовувалася до всезростаючої парадоксальної ситуації. Більшість соціологів вже марксистської орієнтації щодо забарвленості характеризувалася європейською освіченістю, глибоким знанням праць західних вчених.
З середини 20-х років широке розповсюдження отримали позитивістські та натуралістичні трактування суспільних явищ та їх течії: "колективна рефлексологія", "психологічний біхевіоризм" (В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. сучасна українська соціологія

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок