Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Проблеми онтології державної влади в політичному і соціологічному аспекті

Проблеми онтології державної влади в політичному і соціологічному аспекті

Назва:
Проблеми онтології державної влади в політичному і соціологічному аспекті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,51 KB
Завантажень:
140
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Проблеми онтології державної влади в політичному і соціологічному аспекті


Спроби проектування владних систем у політиці почались ще в глибокій давнині та продовжуються і за наших часів усіма парламентами, головами держав й урядами країн світу. Необхідність у цьому особливо зростає в періоди кардинальних суспільних змін у транзитивних суспільствах, соціально-політичних модернізацій, реформаційних зрушень чи корекції політичних систем. Влада – це не тільки соціальний феномен, який проектується і створюється людьми, має відповідну специфіку, власні риси та ознаки, але й політичний інститут держави, її органи та установи мають певну побудову, структуру і склад, розвиваються і функціонують у конкретному політико-правовому просторі.
Онтологія влади, її різновиди та форми буття в суспільстві безумовно пов’язані з природними та штучними властивостями владного домінування, яке суб’єктивно зумовлене діями його людських носіїв. Визначаючи владу за істотний елемент будь-якої організації соціального життя, передусім життя в колективі, Й. Р. Саймон характеризує її як “результат об’єднання дій”, підкреслюючи колективістське походження феномену влади [1].
Окрім повсякденного вживання, термін “влада” має серйозний науковий зміст і множинні сутнісні смисли. Аналізуючи етимологію цього поняття, ми бачимо, що у перекладі з французької мови влада, Le pouvoir – означає не тільки володарювання, але і є синонімом центрального уряду; на англійській мові The power – це не тільки влада, але й держава, з усією її політичною вагою та силою; на німецькій Die gewalt – не тільки влада, а й сила, і разом з тим насильство.
Сутність та особливості різноманітних способів володарювання, функціонування поля “панування і підкорення”, залучення і використання владних ресурсів та виробництво технологій влади, проблеми трансформації владних зв’зків за умов постмодерного, інформаційного суспільства були й лишаються предметом глибоких досліджень багатьох філософів, соціологів, політологів, соціальних психологів сучасності. Серед найбільш значущих концепцій влади XX ст. слід відзначити фундаментальні праці М. Вебера, М. Фуко,
П. Бурдьє, П. Сорокіна, О. Тоффлера, Н. Лумана, Е. Гідденса, Х. Ортеги-і-Гассета, Ф. Фукуями, З. Бжезинського, Ю. Хабермаса, Ж. Блонделя, Г. Ділігенського, С. Московичи, В. Халіпова, К. Гаджиєва та інших.
У сучасних політологічних дослідженнях склалися різні підходи до розуміння категорії “влада”. Одні інтерпретації грунтуються на тому, що влада – це здатність досягнути поставленої мети, визначених планів; другі трактують владу як здатність людини шляхом домінування нав’язувати і проводити у життя певні рішення; треті вбачають у владі засіб самоорганізації людських стосунків, заснованих на цільовому розподілі функцій управління та підпорядкування; врешті, для частини дослідників влада відбиває специфічні “вертикальні” відносини між керівниками та керованими тощо [2].
У політичній соціології існує чимало теоретичних концептів влади: так, структурно-функціональна концепція поняття влади інтерпретує як властивість і функцію певної соціальної системи (структури), що витікає зі складного комплексу актів вибору у системних взаємодіях (такий підхід зосереджує свою увагу на структурі й соціальній дії); змагальна (конфліктна) концепція влади, пов’язана із асиметричним положенням суб’єктів суспільних відносин, дистрибутивна концепція розглядає владу як циркулюючий засіб, що постає предметом обміну й накопичення ресурсів із тенденцією до нерівномірного їх розподілу серед діючих суб’єктів. Політологія соціальну владу розглядає з декількох позицій: технологічної (досягнення спільних цілей суспільства), психологічної (особистісні мотивації), біхевіористичної (стереотипи поведінки суб’єктів влади), суб’єкт-об’єктної (владні відносини), системно-кібернетичної (як засіб і форма соціальної комунікації), юридичної (компетенції, розподіл повноважень), а також дистрибутивної (розподіл цінностей і влади в умовах асиметричного стану суспільства).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Проблеми онтології державної влади в політичному і соціологічному аспекті

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок