Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Переоцінка історичних функцій держави у працях вчених кінця XX ст.

Переоцінка історичних функцій держави у працях вчених кінця XX ст.

Назва:
Переоцінка історичних функцій держави у працях вчених кінця XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,14 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Переоцінка історичних функцій держави у працях вчених кінця XX ст.
У 70-ті роки XX ст. настала криза буржуазних державних інституцій, викликана різними причинами, зокрема дефіцитом державного бюджету у низці країн та ускладненням соціального управління, що призводить до перевантаження державного апарату малоефективними адміністративними функціями та інформаційними потоками. У цій ситуації гору взяла неоконсервативна концепція обмеження державного втручання в економіку. Водночас соціологи, правознавці та філософи почали укотре переосмислювати історичні функції держави, класифікувати типи держав та створювати нові концепції державності. Наприклад, професор Інсбрукського університету (Австрія) П. Пернталер запропонував виокремлювати такі історичні концепції державності:
(1) держава як організм (Й. Г. Фіхте, Ф. В. Й. Шеллінг, О. Гірке, К. Юнг, націонал-соціалістська доктрина);
(2) держава як система реальних суспільних відносин;
(3) держава як сукупність зразків поведінки, орієнтованих на соціальну єдність (Г. Зіммель, М. Вебер);
(4) держава як порядок, що інтегрує індивідів (Р. Сменд);
(5) держава як надбудовне відношення, яке виражає та захищає класові інтереси (К. Маркс);
(6) держава як нормативно-правова єдність (Г. Кельзен, А. Меркль) та як суб'єкт міжнародного права.
На думку Пернталера, в усіх цих концепціях центральними є категорії розвитку, комплексності та системності, тобто держава як живе ціле піддатна історичним змінам, функціонує як динамічна саморегульована система у середовищі суспільних (передусім економічних) відносин.
Пернталер називає сучасну державу народною у тому розумінні, що державний порядок та влада слугують або повинні слугувати потребам народу, а не корисливим інтересам правлячих кіл. Народ (нація) має права як на "зовнішнє" (створення суверенної незалежної держави), так і на "внутрішнє" (зміна політичного статусу через вільне волевиявлення) самовизначення. Народ має і право на батьківщину, оскільки самовизначення можливе лише на території, з якою народ пов'язаний історією та культурою. У національних державах, де офіційно визнано лише одну так звану державну націю, мають обов'язково дотримуватися інтереси національних меншин. У народній державі за національними меншинами мають визнавати право на використання своєї мови, збереження традицій виховання, освіти та культури, на політичні та культурні зв'язки за межами державних кордонів, на вільну еміграцію тощо. Крім того, у народній державі має бути заборонено соціальну, економічну та політичну дискримінацію національних меншин.
Щоб народна держава була справді народною, вона, вважає Пернталер, має бути конституційною, що означає взаємопов'язаність політичних та правових рішень у рамках особливої юридичної системи та контрольованість усіх державних рішень за допомогою судової процедури. Водночас державу належить розглядати як особливий апарат, що виокремився із суспільства у вигляді системи служб та органів публічної влади. Владний апарат — це засіб досягнення цілей державної організації суспільства (внутрішній соціальний мир, мирне вирішення соціальних конфліктів, управління економікою, науково-технічним прогресом, культурою та охороною навколишнього середовища).
За умов конституційної держави суверенітет державної влади означає її монополію на правотворчість, яка забезпечує державну владу юридично обґрунтованою примусовою силою. Щоправда, при цьому виникає напруженість між правовою державою та владним примушуванням, оскільки будь-яка влада має тенденцію виходити за правові рамки під приводом більшої ефективності у вирішенні державних проблем.
Примусова влада діє не тільки за допомогою примусу, а й як мотивація поведінки громадян. Від порушень санкціонованого владою порядку останніх утримують наявність апарату примушування та зіставлення тих "переваг", задля яких порушують порядок, з можливими несприятливими наслідками застосування санкцій.
Необхідними якостями ефективної влади є її авторитет та легітимність. Поняття авторитету пов'язане з відносинами повеління — підпорядкування.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Переоцінка історичних функцій держави у працях вчених кінця XX ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок