Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

Назва:
Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,12 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення
Під практикою у найширшому філософському розумінні слова розуміють специфічну людську, свідому, доцільну, цілеорієнтовану, чуттєво-прикладну діяльність. Будь-яка ідея, гіпотеза, теорія мусить пройти апробацію на практиці, що виступає критерієм істини. Практика — основа пізнання. Отже, жоден вид діяльності, у тому числі й духовної, не існує безвідносно до практики.
Соціальна географія узагальнює, підсумовує та переосмислює дані практики, яка надалі охоплює теоретичні знання і, впроваджуючи у життя, коригує їх, розвиває. Так складається єдність практики і практичного освоєння наукового знання.
Форми застосування соціально-географічних знань на практиці різноманітні, але всі вони ведуть до зміни повсякденного, приватного, соціального і суспільного життя.
Під повсякденним життям розуміють звичайні, буденні дії, переживання, взаємодії людини. У науковій літературі повсякденність трактується (з посиланням на А. Шюца) як увесь соціокультурний світ, де людина існує так само, як й інші люди, взаємодіючи з ними й об'єктами навколишнього світу, впливаючи на них, змінюючи її, зазнаючи у свою чергу їхніх впливів і змін. Отже, повсякденність — це переплетення предметів, емоцій, соціокультурної комунікації, щоденної діяльності та повсякденного знання, тобто все, що відбувається кожного дня, є інтуїтивно вірогідним і закріпленим у досвіді людини. Всі буденні взаємодії визнаються "своїми", а інституціолізовані форми і правила, які не залежать від волі людини, вважаються "іншими", "етикетними".
Буденне життя — це постійні процеси "оповсякденювання" діяльності людини у вигляді навчання, засвоєння традицій і закріплення норм, правил орієнтації, опанування того чи іншого способу життя, стандартів взаємодії з довкіллям, засобів досягнення цілей.
Чим більша кількість знань з будь-якої науки, у тому числі й соціальної географії чи регіональної соціальної географії, стає "оповсякдененою", тим більшу роль ця галузь знань виконує в практиці життєдіяльності населення.
Однак повсякденність постійно порушується інноваціями, появою незвичного, відхиленням від стереотипів, традицій і формуванням нових правил, звичок, значень. Незвичне впродовж певного періоду долучається до процесу оповсякденювання і, перетворюючись на повсякденне, розширює сферу буденного. У такий спосіб людина постійно існує на межі буденного і небуденного зв'язаними відношеннями доповнюваності та взаємоперетворювання. Нове соціально-географічне знання виступає як елемент "подолання повсякденності", як щось нове і небуденне, але згодом перетворюється на повсякденне, розвиваючи при цьому не лише світогляд людини, а й виступаючи стимулюючим фактором творення нової дійсності.
Безумовно, для розвитку соціальної географії і регіональної соціальної географії неоціниме значення має соціологічний аналіз повсякденного життя. Цей аналіз повинен бути зосереджений насамперед на соціальних значеннях, які конструюють і якими обмінюються члени суспільства в процесі їхніх буденних взаємодій, і на соціальних діях — об'єктиваціях цих суб'єктивних значень. За визначенням П. Бергера і T. Лукмана, повсякденність — нереальність, що інтерпретується людьми і має для них суб'єктивну значущість. Якщо в складі підґрунтя інтерпретації, тобто повсякденного знання (в сукупності типологічних визначень людей, ситуацій, мотивів, дій, об'єктів, ідей, емоцій, за допомогою яких люди впізнають ситуацію і відповідну їй схему поведінки, встановлюють сенс порядку і досягають розуміння) містяться елементи теоретичного соціально-географічного знання, то кількість таких елементів, їх смислове навантаження засвідчують рівень розвитку цієї галузі знань.
У конкретній ситуації спілкування люди автоматично, не усвідомлюючи цього процесу, типізують інших членів суспільства як учасників діяльності у межах конкретного соціального простору і соціального часу, що накладаються на сучасну систему геопросторово-часових координат.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок