Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках

Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках

Назва:
Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,48 KB
Завантажень:
120
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках
Активізація емпіричних досліджень негативно відбилась на теоретичній соціології. Адже цей процес був пов'язаний із відхиленням або відходом від відповідей на гострі питання широкомасштабного соціального звучання. У повоєнному розвитку суспільства таких питань народжувалось більш ніж достатньо. Настав час, коли проблеми методології та теорії повинні були зайняти гідне місце. Велику роль у цьому зіграла творча спадщина видатних американських соціологів Т. Парсонса, Р. Мертона, П. Сорокіна.
До середини 50-х років соціологи (особливо в США) накопичили значний емпіричний матеріал, здійснивши чималу кількість різнорідних за масштабом, тематикою емпіричних соціологічних досліджень, котрі, однак, не виходили за рамки окремих регіонів країни і торкалися лише деяких проблем суспільного життя. Але чим більше з'являлося таких теорій, тим гостріше усвідомлювалася необхідність розробки систематичної теорії науки, яка сама є найбільш важливим показником її зрілості.
За вирішення такого завдання взявся один із провідних соціологів США (Гарвардський університет) Толкотт Парсонс (1802-1979). У цій майже не систематизованій на той час царині суспільних знань вчений помітив стратегію побудови загальної соціологічної теорії. Парсонс прагнув вивести науку з тупикового, на його думку, становища. Одним із принципових орієнтирів соціологічного теоретизування Парсонса було те положення, що соціологія у своєму розвитку повинна "приходити" до теорії, але вона має також і "починати" з неї. До своїх структурно-теоретичних розробок Парсонс підходив з різних позицій. Перш за все він критично ставився щодо так званого "повзучого емпіризму" в соціологічній науці. При побудові соціологічної теорії Парсонс дотримується позиції "аналітичного реалізму", що вимагає розробки понятійного апарату, абстрагованого від складної та різноманітної емпіричної дійсності. Це, у свою чергу, дозволило "охоплювати" найістотніші та найважливіші риси соціальної дійсності. Розробка аналітичних понять була першочерговою для Парсонса порівняно із розробкою теоретичних суджень. Визнаючи свій власний шлях у розвитку обраної теми, він використовував положення європейських соціологів: М. Вебера (вивчення соціальних організацій та інститутів), Е. Дюркгейма (аналіз стабільності соціальної системи, що складена з функціонально-диференційованих ролей), 3. Фройда (аналіз людини як динамічної структурно-функціональної системи), взаємопоєднавши їх у функціональний підхід.
Характерною ознакою функціоналізму є системне бачення суспільства. Це означає, що будь-яке суспільне утворення розглядається як упорядкована сукупність диференційованих та взаємоузгоджених частин. Кожна із таких частин має в структурі цілого своє чітко визначене місце і особливе призначення. Завдяки цьому кожна частина (елемент, підсистема) здатна виконувати свою спеціалізовану, тільки їй властиву роль (функцію) у процесі самозбереження, самовідтворення системи. Сучасну версію функціонального підходу репрезентує структурний функціоналізм Т. Парсонса та Р. Мертона, тому із багаточисленних концепцій, сформованих Парсонсом, найбільш заслуговує на увагу теорія соціальної дії та структурно-функціональний аналіз. У методологічному відношення вони пов'язані одне з одним.
Виходячи із методологічних засад попередників, він поглиблює системний розгляд суспільства детальним аналізом його соціальної структури. З позицій структурного функціоналізму, суспільство – це не сукупність індивідів, груп, класів, інших усуспільнень, а особливий спосіб їхнього існування. Розглядаючи цей спосіб існування, слід вирізняти в ньому такі його елементи, які б в безперервному процесі людських взаємодій зберігали відносну сталість свого буття, утворюючи своєрідний "кістяк", каркас соціальної системи. Це і є структура цього конкретного суспільного утворення. Структурні елементи - це певні позиції, які індивіди посідають у певній системі, а функції - їх діяльність стосовно спеціалізації в межах певної системи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок