Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Соціальні пріоритети українського державотворення в контексті регіональної політики

Соціальні пріоритети українського державотворення в контексті регіональної політики

Назва:
Соціальні пріоритети українського державотворення в контексті регіональної політики
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,90 KB
Завантажень:
321
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Соціальні пріоритети українського державотворення в контексті регіональної політики


Як відомо, ідея людського розвитку в західній теорії та практиці набула популярності, починаючи з 20-х років, а ще більше - з середини ХХ століття. Поштовхом до цього стали соціальні дослідження Ретлісбергера, Мейо та Мура (США) і Фрідмана (Франція), які на противагу тейлоризму висунули концепцію "людських стосунків" (human reletion theory). Згідно з цією теорією, більш ефективним виробництво буде не тоді, коли працівник перетвориться на придаток машини (як при тейлоризмі), а за умови задоволення ним своєю працею, врахування роботодавцем індивідуальних і колективних інтересів, створення сприятливої атмосфери в колективі тощо. З часом вимоги теорії "людських стосунків" вийшли за межі виробництва й поширили свій вплив на суспільство в цілому. Врахування різноманітних потреб та інтересів людини в системі суспільних відносин виокремило своєрідні критерії та показники людського розвитку. Вони охопили виробництво і зайнятість населення, тривалість життя, рівень освіти та охорони здоров`я, харчування, екологічної безпеки тощо [1]. Сьогодні за цими показниками експерти визначають індекс людського розвитку, оцінюють життєздатність соціальних систем в контексті фундаментальних цінностей, обґрунтовують рекомендації щодо корекції перетворень, які здійснюються в тих чи інших країнах в певний історичний період.
За результатами міжнародних обстежень останніх років, за індексом людського розвитку Україна посідає десь 96 - 102 місце серед держав світу. Українці надто погано харчуються й менш захищені соціально, вони проживають в екологічно небезпечних умовах, мають недосконалу систему охорони здоров`я, розпорошене культурне поле й цілу низку проблем у здобутті освіти, працевлаштуванні тощо. Такий стан державного розвитку 50 мільйонного народу, розселеного у сприятливому для ведення сільського господарства кліматі й у багатому на природні ресурси краї, може вважатись лише принизливим.
Прихід нових людей до влади як раз мав стати нагодою для зміни пріоритетів. І нова енергійна Програма уряду начебто окреслила шляхи такої зміни. І хоча зараз пройшло ще небагато часу від початку її реалізації, вже маємо велику кількість проблем, як масштабних, загальнодержавних, пов'язаних із недосконалістю правового забезпечення соціальної сфери, так і повсякденних, індивідуальних, пов'язаних із недосконалістю або й відсутністю адміністративних механізмів соціального захисту на рівні регіону, міста, селища чи села.
Мета нашої публікації: на рівні окремого регіону проаналізувати спроби і перспективи реалізації нової урядової програми, окресливши перед цим наявний стан справ у його системі соціального захисту.
Деякі регіональні аспекти соціального
розвитку Донеччини 1
Не зважаючи на відчутні зміни (особливо в останні два роки) соціально-економічних показників розвитку Донецького регіону, про що неодноразово говорилося на сторінках масової і фахової преси, якісна оцінка соціальних індикаторів залишається далеко нижчою за рекомендовані міжнародні стандарти.
У 2003 році Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу здійснив соціологічне дослідження [2], темою якого була проблема бідності на Донеччині. Опитування проводилось у 10 містах області та шести селах двох районів. Обсяг вибірки склав 700 осіб.
Дослідження показало, що загалом мають якісь засоби для існування (роботу, пенсію, стипендію) 88% опитаних жителів. Кожен восьмий житель (12%) не має ні роботи, ні пенсії чи стипендії, 4% з них стоять на обліку в службі зайнятості, інші 8% - не стоять. Означили себе як безробітні 9% опитуваних. Дві третини донеччан вказали, що отримувані ними зарплати, пенсії і стипендії їх не можуть влаштувати, тому що платять дуже мало (66%). Також дві третини опитаних (67%) заявили, що на одного члена їхніх сімей припадає менше 200 грн. Ясно, що в більшості своїй респондентів саме цієї групи не влаштовують їхні доходи. З-поміж цієї групи слід окремо виділити підгрупу людей (27%), сімейний дохід на людину яких удвічі нижчий - всього до 100 грн.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Соціальні пріоритети українського державотворення в контексті регіональної політики

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок