Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності

Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності

Назва:
Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,73 KB
Завантажень:
341
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності
План
1. Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності
2. Як ставлять та розв'язують проблеми
3. Емпіричні методи пізнання та гіпотетико-дедуктивний метод у соціальному пізнанні

Будь-яка достатньо зріла наука має теоретичну самосвідомість. Це означає, що вона добре поінформована про своє історичне коріння та критично ставиться до тягаря традицій, які іноді тільки заважають просуванню вперед. Крім того, теоретична самосвідомість дозволяє науці узгодити свої методологічні уявлення із загальною методологією наукового пізнання. Так, низка гуманітарних наук не протиставляє методологію соціального пізнання загальній методології наукового пізнання, про що свідчить тенденція до структуризації своїх об'єктів у цих науках. Це дуже важливо мати на увазі, щоб не потонути у схоластичних суперечках про виокремлення наук про "дух" та наук про "природу". Захисники такого розмежування зазвичай вважають, що методи, використовувані у соціальному пізнанні, у сфері гуманітарних наук мають бути більш "гуманістичними", ніж "холодні" та "байдужі" до своєї предметної царини методи природознавства, технічних наук та математики. Такий захист не витримує серйозної критики. Будь-який науковий метод становить систематичну процедуру, складену з послідовності конкретних дій та операцій, знання яких і утворює те, що називають методологією певного наукового пізнання. Добре відпрацьований метод є у певному розумінні алгоритмом, придатним для розв'язання певного типу завдань, але не проблем. Складні наукові проблеми найменше піддатні алгоритмізації, на чому й спекулюють прибічники поділу наук на науки про "дух" та науки про "природу". Виходить так, що гуманітарні науки мають справу переважно з проблемами, які важко або й неможливо перевести у розряд розв'язних завдань, натомість у природознавстві, технічних науках та математиці переважають алгоритмізовувані завдання. Звідси випливає, що у соціальному пізнанні мають панувати "інтуїція", "співпереживання подій", "апріорне вбачання істини" тощо. Таких висновків не можуть дозволити собі серйозні вчені, нехай то будуть філологи чи математики. Вони чудово розуміють, що інтуїція обов'язково має бути підкріплена систематичною та кропіткою працею, а також вимогливою самокритичністю.
Як ставлять та розв'язують проблеми
Питання про алгоритмізовуваність методів наукового пізнання, про перетворення їх на конкретні методики розв'язання тих чи тих завдань виводить на питання про розмежування завдань та проблем. У англо-американській науковій літературі звичайно ототожнюють ці поняття і розв'язання завдань розглядають як розв'язання проблем (англ. problem solving).
Інтерес методологів науки до поняття "завдання" зумовили праці відомого західного вченого Дж. Пойа (1887—1985), зусиллями якого у 40-х роках XX ст. було закладено фундамент евристичного (евристика (від. грецьк. heurisko — знаходжу) — спеціальні методи, способи, прийоми відкриття нового) методу розв'язання завдань. Пойа зосередив свою увагу на виявленні тих емпіричних правил, які можуть призвести до розв'язання окремого завдання, або забезпечити певний прогрес у його розв'язанні. Іншими словами, вчений висунув на перший план пошук не алгоритмічних, а правдоподібних способів розв'язання специфічних, нестандартних завдань.
Його попередниками можна назвати філософів-прагматистів, які одними з перших указали на так звану проблемну ситуацію, яка активізує інтелектуальну діяльність людини. Як слушно зауважив провідний представник філософії американського прагматизму Дж. Д'юї (1859—1952), активна діяльність свідомості починається тоді, коли наш розум перебуває у ситуації вибору. Де немає питань, проблем, ускладнень, там свідомість немовби спить. А проблемність визначає мету для свідомості, мета ж як закон контролює її діяльність.
До цього винятково важливого положення про зв'язок доцільної діяльності свідомості, що пізнає, з проблемною ситуацією Д'юї повертався неодноразово.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок