Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Соціологія, історія, історизм

Соціологія, історія, історизм

Назва:
Соціологія, історія, історизм
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,79 KB
Завантажень:
472
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Соціологія, історія, історизм
План
1. Пропедевтичні зауваження
2. Теоретичні та методологічні питання історії у працях європейських вчених початку XX ст,
3. Біля витоків сучасної історичної науки
4. Ідеї історичного кругообігу та лінійного розвитку історії
5. Новий час і переоцінка ропі науки у житті суспільства. Історія як практично значуща дисципліна
6. Класифікація еволюції історичної науки*
Пропедевтичні зауваження*
Теоретичні та методологічні питання історії у працях європейських і вчених початку XX ст.*
Біля витоків сучасної історичної І науки*
Ідеї історичного кругообігу та лінійного розвитку історії*
Новий час і переоцінка ролі науки у житті суспільства. Історія як практично значуща дисципліна*
Класифікація еволюції історичної науки*
Матеріалістичне І розуміння історії: Його сильні та слабкі аспекти & Суперечка про принцип історизму та поява історичної соціології*
Сучасні рухи за оновлення історичної науки
Пропедевтичні зауваження
У наші дні мало хто наважиться стверджувати, що цінність будь-якого наукового дослідження вимірюють тільки тим, наскільки швидко результати пізнавальної діяльності вчених можуть бути практично використані. Історичний досвід навчив людей, що навіть найабстрактніші побудови з часом здатні стати на диво корисними для задоволення практичних потреб.
Історія, незалежно від її практичної корисності, має право вимагати собі місце серед наук тією мірою, якою вона обіцяє нам замість простого перераховування подій та зовнішнього описання фактів дати розумну класифікацію та зробити їх осмисленими у рамках певних наукових теорій.
Втім, не варто втішати себе ілюзіями й приписувати історичним наукам те, чого вони не можуть дати. А вони не можуть дати людям тих загальновідомих історикам істин, які люди не відчують на своїй власній "шкірі". У цьому розумінні історія нічого не навчає, але не навчає доти, доки ті, хто нехтує історичним досвідом, не понабивають собі гуль, намагаючись "обдурити" історію та самих себе. Тому проблема користі історичного знання виникає завжди у другу чергу, а у першу чергу перед тим, хто обирає собі професію, стоїть проблема суто інтелектуальної виправданості історичної науки.
Генерації останніх десятиріч XIX та перших років XX ст. перебували під впливом давно застарілих уявлень про природничі науки, що якнайкращим чином висловив письменник-фантаст Жюль Верн (1828—1905). Поширюючи ці уявлення на всю сукупність духовних багатств, обиватель вважав, що справжня наука має приводити шляхом неспростовних доведень до непорушних істин, сформульованих у вигляді універсальних законів. Це переконання було майже всезагальним. Але, застосоване до історичних досліджень, воно породило у науковому світі дві протилежні тенденції. Представники першої справді вважали можливою науку про еволюцію людства, узгоджену з жюльвернівським ідеалом всесилля наукового знання. Представники іншої тенденції доводили, що історію не можна помістити в рамки фізичних закономірностей. Вони вбачали в ній не стільки наукове знання, скільки якусь естетичну гру. Ці та інші погляди спростувала не тільки жива й часто трагічна історія XX ст., а й ті самі природничі науки, які довели, що світ природи набагато складніший, динамічніший, ніж вважали раніше. Виявилося, що космос можливого значно багатший на реальний потенціал, ніж космос здійсненого. Історія знову була змушена звернутися до власного пізнавального інструментарію й привести його у відповідність до вимог часу, а цей час зажадав переоцінити й техніку історичного аналізу, й власне розуміння історії, й принцип історизму. І саме тут і повинна була сказати своє слово соціологія історії, яка прийшла на зміну філософії історії, але все вийшло значно складніше.
Теоретичні та методологічні питання історії у працях європейських вчених початку XX ст,
Як відзначають у науковій літературі, про кризу методологічних . засад західної історіографії заговорили у 50—60-ті роки XX ст. такі авторитетні вчені, як Ф. Бродель у Франції, Г. Барраклоу в Англії, Д.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Соціологія, історія, історизм

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок