Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Становлення соціології у Німеччині XIX — початку XX ст.

Становлення соціології у Німеччині XIX — початку XX ст.

Назва:
Становлення соціології у Німеччині XIX — початку XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,46 KB
Завантажень:
355
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Становлення соціології у Німеччині XIX — початку XX ст.
План
1. Від емпіріокритицизму Р. Авенаріуса до загальної теорії систем і від неї до структурної соціології. Елементи системного аналізу в працях Т. Парсонса
2. Соціологічні погляди В. Парето
3. Відмова від позитивізму та прагматизму иа користь феноменологічної соціології
Розвиток соціології у Німеччині XIX ст. пов'язаний з діяльністю Л. фон Штейна (1815—1890). Його праця "Соціалізм та комунізм сучасної Франції" (1842) справила безперечний вплив на розвиток німецької соціологічної науки.
Другим в історичній шерензі німецьких соціологів є Ф. Тьонніс (1855—1936), автор книги "Спільнота та суспільство" (1887), яка свого часу наробила чимало галасу. 1912 р. її було перевидано з характерним підзаголовком "Головні поняття чистої соціології*. За Тьоннісом, з розвитком культури відбувається зміна доби спільноти добою суспільства. Якщо для спільноти характерними є згода, звичай та релігія, то суспільство характеризують договір, політика та громадська думка. Фактично в особі Тьонніса маємо справу з соціологом культури, для якого засадовим є соціально-психологічне витлумачення суспільних явищ і процесів.
Тьонніс виходив з того, що соціологія поділяється на (1) (теоретичну) чисту, (2) прикладну та (3) емпіричну.
Теоретична (чиста) соціологія займається загальними проблемами існування та розвитку культурних спільнот і суспільств. Прикладна соціологія, близька за духом до філософії історії, досліджує процеси соціального розвитку. Емпірична соціологія робить ставку на спостереження та використання статистичного методу у пізнанні соціальних явищ і процесів. Тьонніс — один із засновників Соціологічного товариства (1909) і його президент до 1933 року, коли нацисти розпустили це товариство.
Творець так званої формальної соціології Г. Зіммель (1858—1918) спробував вилучити із соціології історію. У подальшому він розробляв переважно проблеми філософії культури. Життя Зіммель розумів як процес творчого становлення людини. Цей процес не вичерпується раціональними засобами, які перебувають у розпорядженні людської особистості, а може бути осягнутий тільки за допомогою інтуїції. У працях з соціології кінця XIX ст. предметом соціології він оголосив форми соціальної взаємодії людей, які зберігаються за усіх змін конкретно-історичного змісту. Відповідно до цієї методологічної установки Зіммель аналізує такі соціальні форми, як договір, конфлікт, конкуренція, авторитет, підпорядкування тощо, тобто аналізує відносини, які виникають у малих соціальних групах.
Соціологічні праці Зіммеля справили значний вплив на розвиток соціологічної думки у Німеччині, США та Росії.
"Емпірична соціологія" М. Вебера
В атмосфері розквіту експериментальної психології та становлення соціології як науки у Німеччині відбувалося формування "емпіричної соціології, (лапки у цьому випадку вказують на нетиповість цього різновиду соціології) відомого німецького соціолога, філософа та історика М. Вебера (1864—1920), науковий світогляд якого склався під сильним впливом неокантіанства. Спільно з Г. Рік-кертом (1863—1936) та В. Дільтеєм він розробив концепцію так званих ідеальних типів, яка Стала методологічним підґрунтям його "емпіричної соціології". Згідно з концепцією, "ідеальні типи" — це певні теоретичні схеми, які дають змогу впорядковувати емпіричний матеріал.
У концепції прийнято встановлену неокантіанцями відмінність між природничо-науковими та соціально-історичними науками.
Праці Вебера відіграли велику роль у розвитку соціології. Він був одним із засновників Німецької соціологічної асоціації.
Дослідницький талант Вебера особливо виявився в ідеології, економіці та політиці. Вплив його ідей, за визнанням багатьох вчених, вийшов далеко за межі Німеччини й поширився, зокрема, на весь англомовний світ.
Як учень неокантіанського філософа Ріккерта Вебер обстоював думку про те, що будь-яке суспільство — унікальне і суть його можна вловити лише за допомогою інтуїції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Становлення соціології у Німеччині XIX — початку XX ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок