Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна

Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна

Назва:
Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,93 KB
Завантажень:
26
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна
План
1. Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна
2. Дисциплінарна будова науки
3. Наука як комунікаційна система
4. Соціологія науки: управління та планування в науці як особливій соціальній інституції

З часом, коли соціологія знання зміцнилася як загальновизнана дисципліна, вона взяла на озброєння те, що американський філософ Й. Шеффлер (нар. 1923) назвав стандартною концепцією науки. Згідно з цією концепцією, світ природних явищ належало розглядати як реально існуючий та об'єктивний, наукові характеристики якого не залежать від уподобань чи намірів суб'єкта пізнання й можуть бути описані з більшою чи меншою точністю. Наукове знання, яке відображає цей світ природних явищ, розширюється екстенсивно, нагромаджуючи одну істину за одною. Надійність фак-туального підґрунтя наукового знання може бути гарантована з високим рівнем надійності та об'єктивності, оскільки наука у строгому розумінні слова має жорсткі критерії відбору істинних тверджень (скажімо, за допомогою експериментів).
Американський соціолог Ж. де Гре (нар. 1915), автор низки праць з соціології науки, достатньо ясно й чітко висловив цю стандартну концепцію науки у формулюванні власної теоретико-пізнавальної позиції. В одній із своїх публікацій він підкреслював, що реальний світ, який існує незалежно від нашого знання про нього, поступово стає пізнаним, і отримуване нами знання є істинним тією мірою, якою воно наближається до структури реальності. Головним наслідком з цього припущення є те, що інтереси соціології мають бути пов'язані не з реальним змістом наукового знання, а з тими соціальними умовами, наявність яких уможливлює досягнення об'єктивної істини.
Хоча, як відзначає М. Малкей, не багато соціологів науки висловлювали свої філософські засновки настільки ясно, а проте до нещодавнього часу всі вони поділяли цей підхід до вивчення науки як особливої соціальної інституції. Тому вся традиція соціологічного дослідження науки наполегливо уникала змістовного аналізу наукового мислення. Пропонувалася соціологія, яка має справу з якимись фіксованими нормативними настановами вчених. При цьому лише епізодично приділялася увага змінам у їхніх пізнавальних настановах.
Ревізію стандартної концепції науки, яка справила потужний вплив на соціологію знання, здійснили передусім англійський філософ та соціолог К. Р. Поппер і слідом за ним американський фізик, історик та філософ науки Т. Кун (1922—1996).
Поппер, який відчув на собі достатньо сильний вплив логічного позитивізму, побудував свою філософську концепцію як своєрідну антитезу неопозитивізмові. На його думку, наукове знання розвивається не за допомогою екстенсивного розширення вже наявного багажу знань, а завдяки висуванню сміливих гіпотез та здійсненню їх рішучого спростування (метод фальсифікації), яке слід розуміти не як заперечення геть усього, а як перевірку на "міцність", тобто на спростовуваність.
1962 р. побачила світ праця Куна "Структура наукових революцій", яку невдовзі було перекладено багатьма мовами світу. 1970 р. у США було здійснене її друге, доповнене видання. Відтоді з'явилося безліч публікацій, в яких так чи так використовують, пропагують, критикують концепцію Куна. Саме ця праця остаточно повалила стандартну концепцію науки й змусила представників сучасної соціології знання та соціології науки радикально переосмислити свої теоретико-пізнавальні настанови.
До Куна в історіографії та філософії науки переважав кумулятивістський (від лат. cumulatio — збільшення, нагромадження, накопичення) погляд на науку, згідно з яким розвиток науки уявляли як поступове еволюційне зростання того, що одного разу було пізнане. Праця вченого зводилася до пошуку фактів, на підставі яких крок за кроком будують теорію. Якщо ця теорія є правильною, то вона розширює наші знання про світ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Стандартна концепція науки та ії радикальна ревізія. Поняття "наукова парадигма" та "дисциплінарна матриця" у філософи науки Т. Куна

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок