Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення

Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення

Назва:
Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,84 KB
Завантажень:
314
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему:
Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення


Селекція тем, які на певний час стають провідними у межах обміну дум-ками у наукових спільнотах (зазвичай говорять про "актуальні" теми), під-порядкована, ясна річ, деяким правилам, хоча значною мірою вона є також спонтанною. Проте випадок із соціальними інститутами радше підпадає під правило.
Неминучість актуалізації
Робота над концептами, на переконання класиків науки, у принципі є невпинною. М.Вебер, як пригадується, порівнював соціологію зі зведенням храму, навколо якого надбудовують, переробляють, але ніколи не демонту-ють риштовання. Нинішня парадигма (або одна із парадигм) пропонує дещо іншу метафору. Храм науки вибудований із багатьох модулів, які, в разі пе-рестановки й залучення їх до нових сполучень, не лише дають змогу зміню-вати конфігурацію зовнішньої форми й перекомпоновувати внутрішній простір будівлі, а й передбачають власну трансформацію. Самотрансформаційні модулі та нові поєднання їх, безупинно винаходжувані за цілераціональним задумом, а також за випадковою примхою архітекторів і праців-ників науки, гарантують інноваційність монтажу. Втім, ці метафори, що вочевидь відрізняються, подібні у найсуттєвішому: обидві передбачають лише відносну закріпленість соціологічних концептів за фіксованими зна-ченнями.
Внутрішньонаукова установка на роботу над концептами підкріплюєть-ся ще й ззовні. Тотальний наступ на низку засадових для колишнього соціального ладу дихотомій — "зовнішнє-внутрішнє", "національне-інтернаціональне", "локальне-соцієтальне", "центр-периферія", "приватне-публічне", "далеке-близьке", "своє-чуже" (перелік відкритий для попов-нення), — що його тепер природним чином і чи не рефлекторно пов'язують із глобалізацією, спричинює розмивання обгрунтованості й вагомості таких дихотомій. Що, своєю чергою, імперативне вимагає переосмислення уяв-лень стосовно соціального ладу, який конституюють насамперед соціальні інституції.
Річ у тім, що однією з функцій останніх є з'ясування й підтримка істот-них розбіжностей, глибоко вкорінених у недвозначних ідентифікаціях. Ста-лість у відмінностях, іманентно властива інституціям, застосування різного штибу ресурсів для константності розбіжностей фактично гарантувало від-творення соціального ладу. Але за "нової реальності" зламу тисячоліть, фак-тичність якої вже не заперечується у соціальних науках, реплікація зазначе-них вище дихотомій стрімко втрачає практичний сенс.
На невичерпності їхньої реальності поки що дозволено наполягати, про-те панівними регуляторами (або домінантним контекстом) дій індивідів і груп вони вже бути не можуть. До того ж сприймати й підтверджувати важ-ливість колишніх інституціональних відмінностей означає якщо й не іні-ціювати зворотний рух соціальної рефлексії за віссю історичного часу, то принаймні консервувати схильність соціологічної уяви до звичних моделей інституціональної структури суспільства, у створенні й укоріненні яких досягла неабияких успіхів індустріальна доба. І тому дедалі масовішою стає поведінка акторів, котрі нехтують ними: анахронічні інституціональні структури хоча й не деконструюються, одначе вельми грунтовно дискреди-туються (точнісінько за Парсонсом) волюнтаристською дією, що сприйня-ла нові імпульси. Почасти так трапляється й тому, що суб'єкти дії поінфор-мовані стосовно обмеженої можливості інституцій виконувати традиційні функції. Приміром, держава як соціальний інститут нині напрочуд обмеже-на — і це не тимчасове явище — щодо можливостей регулювати процеси в національній економіці. Причому зменшення влади державних інституцій (національних урядів, регіональної влади) відбувається всупереч волі й ба-жанню відповідних структур і професійно-статусних груп.
Поряд із переліченим інституціональну проблематику актуалізують та-кож обставини, що складаються всередині конкретних суспільств. Зміна типу соціально-економічного й політичного устрою неможлива без транс-формацій безпосередніх засад соціуму, тобто без інституціональних транс-формацій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок