Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Соціологія науки: пропедевтичні зауваження

Соціологія науки: пропедевтичні зауваження

Назва:
Соціологія науки: пропедевтичні зауваження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,77 KB
Завантажень:
311
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Соціологія науки: пропедевтичні зауваження
План
1. Пропедевтичні зауваження
2. Проблеми генези науки. Полеміка між інтерналістами та екстерналістамн

Наприкінці 50-х років XX ст. дослідники, які займалися аналізом економічного зростання у США, дійшли важливого висновку: зростання продуктивності праці в економіці Сполучених Штатів не може бути віднесене тільки на рахунок збільшення традиційно вимірюваних затрат праці та капіталу, а має пояснюватися формами та специфікою науково-технічного прогресу. За оцінкою американських фахівців, у зрослому використанні капіталу слід вбачати причину лише 12,5 % збільшення виходу продукції у розрахунку на одну людино-годину, а решта 87,5 % пояснюють технологічні зрушення.
Як вважає американський економіст Е. Менсфілд, сучасний науково-технічний прогрес є, мабуть, найважливішим чинником економічного зростання у США. Тепер доволі значна частина видатків західних фірм на дослідження та розробки визначена очікуваною прибутковістю від досягнень науки та техніки. Це ж визначає й рівень ймовірності прийняття конкретних рішень стосовно субсидій на науку.
Підвищення складності праці сучасних промислових робітників вимагає постійного технічного вдосконалювання знарядь праці. У свою чергу, вдосконалювання техніки вимагає збільшення масштабів використання суспільно необхідної попередньої праці, тобто масштабів нагромадження та використання наукових знань. Отже, на науку суспільство має витрачати більше часу.
В економічному плані існування науки як соціальної інституції забезпечене тим, що певну частину національного доходу віддають у її розпорядження. Споживаючи частину національного доходу, наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу або ж у вигляді послуг обмінює себе на частину доходів населення та на частину національного доходу.
Сказане стосується економічного підходу до науки, але є ще й соціологічний, згідно з яким неможливо вкласти наукову діяльність у прокрустове ложе вартісних відносин, оскільки наука дає світові значно більше, ніж світ від самого початку витратив на неї.
Спроби вартісного вимірювання науки розбиваються об принцип, який говорить: вартість визначена суспільно необхідним робочим часом. У науці витрати часу на виробництво продукції, яка до того ж може мати вигляд негативних результатів, складно калькулювати. Наука як трудовий процес не має визначеної вартості.
На відміну від процесу наукової праці наука як особлива соціальна інституція зі своїми установами, в яких працюють колективи співробітників, підпорядкована дії економічних законів, вписаних у схему "авансована вартість — зростаюча вартість". Водночас про себе заявляють поняття "ціна" та "ціноутворення" стосовно наукової продукції.
Оскільки науковий продукт має властивість унікальності, витрати на науку не можуть бути базою для визначення ціни наукової продукції. Ціну наукової продукції визначає економічний ефект від її практичного використання.
Історія науки свідчить, що великі технологічні стрибки починалися 3 відкриттів, зроблених у ході "чистих" теоретичних досліджень, які не мали на увазі ніяких найближчих практичних цілей. Звідси можна зробити висновок, що так звані фундаментальні дослідження у науці, які результуються у вигляді теорій високого рівня абстрактності, є потужним інформаційним ресурсом для прикладних досліджень та розробок. Показово, що якби сьогодні процес приросту теорій припинився, то нагромаджених наукою "запасів" вистачило б для подальшого вдосконалення технологій приблизно на 100 років. А проте у промислово розвинених країнах неухильно збільшують витрати на фундаментальні дослідження.
Значення фундаментальних досліджень для економічного розвитку демонструє досвід Японії. У 70-ті роки XX ст. стан справ у науці дедалі більше непокоїв японських вчених, бізнесменів та організаторів науки: упродовж тривалого часу Японія віддавала перевагу імпорту технології з інших країн, яку потім постачала переважно у країни, що розвиваються, яких задовольняла технологія "вчорашнього" дня.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Соціологія науки: пропедевтичні зауваження

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок