Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція

Назва:
Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,89 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат
на тему: „ Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція.”


План:
Історія алкоголю
Алкоголізм не звичка, а хвороба
Тютюнокуріння
Коротка історія розвитку куріння
Чому курці кашляють?
Історія проституції
Види проституції (на прикладі Древньої Греції)
а) релігійна проституція
б) цивільна проституція
в) естетична проституція
Висновок
Література


Історія алкоголю
Викрадач розуму - так іменують алкоголь з давніх часів. Про оп'яняючі властивості спиртних напоїв люди довідалися не менш чим за 8000 років до нашої ери - з появою керамічного посуду, що дала можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не вміли ще добувати вогонь, але вже знавши прийоми готування хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби і назвали його "аль коголь", що означає "одурманюючий". Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570--632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів - Коран (7 століття). З тих пір протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступників цього закону (п'яниць) жорстоко карали.
Але навіть у країнах Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав і оспівувався у віршах.
У середньовіччя в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом возгонки вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентиус. Випробував знову отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого бадьорим, тужного веселим.
З тих часів міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і т.п.). Алкоголь настільки швидко ввійшов у побут, що практично жодний художник, письменник або поет не обминав цю тему. Такі картини пияцтва на полотнинах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу алкоголізму розуміли багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор того років Мартін Лютер писав: " Кожна країна повинна мати свого диявола, наш німецький диявол - добра бочка вина".
Поширення пияцтва на Русі зв'язано з політикою панівних класів. Була навіть створена думка, що пияцтво є нібито стародавньою традицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису: "Добробут на Русі - є пити". Але це наклеп на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв і вдач народу, професор Н.И. Костомаров (1817-1885) цілком скосив цю думку. Він довів, що в Древній Русі пили дуже мало. Лише на обрані свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по колу і з неї кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не покладалося, і пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом.
Але з 16-го сторіччя почалося масове завезення через границю горілки і вина. При Івані ІV і Борисі Годунові засновуються "Царьови кабаки", що приносять масу грошей у скарбницю. Проте, уже тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв. Так у 1652 році вийшов указ "продавати горілку по одній чарці людині". Заборонялося видавати вино "питухам" (тобто п’яницям), а також усім під час постів, по середам, п'ятницям і неділям. Однак через фінансові розуміння незабаром було внесене виправлення: "щоб великого государя скарбниці учинити прибуток, питухов із кружечного двору не відганяти", чим фактично підтримувалося пияцтво.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок