Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Скачати реферат: Культура і соціальна структура

Культура і соціальна структура / сторінка 4

Назва:
Культура і соціальна структура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,96 KB
Завантажень:
503
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 

"Модерністський проект"
Перевизначення ситуації відбулося в XVIII ст., у період піднесення буржуазії. Узагалі ж справа виглядала так, начебто в цей період соціальна нерівність була відкрита, так би мовити, виявлена як реальність, яка до того часу успішно ховалася від людських очей і допитливого розуму.
Людина народжена вільною, а всюди вона в кайданах . Цей афоризм Ж.-Ж. Руссо - ключ до розуміння ідеї соціальної нерівності, що з'явилася в епоху Просвітництва. Раніше, відповідно до натуралістичних і теологічних тлумачень, людина не народжувалася вільною; людина від народження належала до певного класу у вертикальній класифікаційній системі. При цьому окремі аскриптивні ознаки могли змінюватися, наприклад, у зв'язку з переходом в іншу вікову чи в іншу родинну групу, однак належність до деяких класів, заснованих на поділі праці чи на становому розподілі, залишалася постійною.
Руссо розділив усі вертикальні класифікації на дві групи: класифікації, де базисом служать природні нерівності, і класифікації, де базис має, як він висловлювався, політичний, а ми б сказали, — культурний характер. У його власних словах: "Я бачу в людському роді дві нерівності: одну, котру я називаю природною чи фізичною, тому що вона встановлена природою і полягає у відмінності віку, здоров'я, тілесних сил і розумових чи душевних якостей; іншу, котру можна назвати нерівністю умовною чи політичною, тому що вона залежить від певної угоди і тому що вона встановлюється чи, щонайменше, стверджується за згодою людей. Ця остання полягає в різних привілеях, якими одні користуються за рахунок інших: як те, шо вони більш багаті, більш шановані, більш могутні, ніж інші, чи навіть змушують їх собі коритися".
Оскільки ця нерівність має умовний характер, тобто ґрунтується на суспільних конвенціях, вона може і повинна бути скасована в ім'я рівності, шо полягає, в першу чергу, в ліквідації згаданих "привілеїв", релігійні й примітивно-натуралістичні обгрунтування яких, прийняті раніше, не витримують критики розуму. Фактичній нерівності був протиставлений ідеал рівності, і з цього часу — з періоду Просвітництва — боротьба за рівність стала одним з основних мотивів сучасної культури.
У другій половині XIX ст. відкриття соціальної нерівності і вимога рівності були осмислені як частина грандіозного духовного перевороту того часу, що поклав початок новій культурній епосі - епосі модерну. Ще пізніше, вже в XX ст., програма критики догм і марновірств та само здійснення розуму в історії, яка була написана мислителями Просвітництва і почала здійснюватися на практиці в період Великої французької революції, одержала трохи пишномовну назву " модерністський проект".
Що таке епоха модерну? Що таке модерністський проект? Які відношення між модерном і Просвітництвом? На ці питання десятиліття за десятиліттям відповідають десятки і сотні авторів, але серед них мало згоди навіть з корінних питань. Дійсно, у період реалізації модерністського проекту існували найрізноманітніші, часом взаємовиключні суспільні форми, культурні й художні стилі, політичні режими світогляди, ідеологи. Практично епоха модерну включає весь європейський Новий час і справді важко підвести ці три століття під єдиний загальний знаменник.
Тому покоління за поколінням мислителів post factum інтерпретують зміст модерну, що збагачується і поглиблюється в міру ходу історії.
Епоху модерну, а разом з нею і модерністський проект можна визначити в історичному, культурному і соціальному значеннях. Ось як говорить про це П. Велінг: "Історично початок модерну звичайно ототожнюється з індустріальною революцією (вичленовування економічної системи), виникненням (чи вичленовуванням) буржуазно-демократичної держави, з буржуазним Просвітництвом і початком експериментальних (природних) наук, характерних для Нового часу... Тому з історичного погляду, модерн — це ще одне, і також дуже невизначене, поняття для позначення як "європейського Нового часу", так й індустріального капіталізму.
Про соціальний зміст модерну писав Макс Вебер, указуючи, що соціальний світ стає усе більш "прозорим", тобто чітким, зрозумілим, доступним для пізнання і зміни, завдяки його "розчаклуванню" внаслідок наростаючої раціоналізації соціального життя.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Культура і соціальна структура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок