Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Форми соціальної мімікрії за цільовим призначенням та способи їх реалізації в суспільному житті

Форми соціальної мімікрії за цільовим призначенням та способи їх реалізації в суспільному житті

Назва:
Форми соціальної мімікрії за цільовим призначенням та способи їх реалізації в суспільному житті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,97 KB
Завантажень:
473
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Форми соціальної мімікрії за цільовим призначенням та способи їх реалізації в суспільному житті


Теоретико-методологічне обґрунтування соціальної мімікрії є актуальним і нагальним в умовах трансформаційних процесів, які відбуваються в українському суспільстві упродовж останніх дванадцяти років. Це пов’язується, по-перше, з тим, що вона є досить поширеним способом адаптивної поведінки людей, а, по-друге, в соціологічній науці поки що не представлена її цілісна наукова концепція. Тому метою статті є обґрунтування форм соціальної мімікрії за цільовим призначенням і з’ясування способів їх реалізації в суспільному житті. Зважаючи на наші попередні теоретико-методологічні обґрунтування [див., наприклад, 1, 2], розглядатимемо соціальну мімікрію як такий специфічний спосіб адаптивної поведінки, коли соціальні суб’єкти (індивіди, групи, спільноти), хитруючи, свідомо вдаючись до подвійної моралі та амбівалентності особистісних ціннісно-нормативних систем, втілюють у соціальне життя маскувальну соціальну роль, яка відповідає суспільним експектаціям та інституційованим нормам і стандартам. Це також уявно розроблена особистістю чи групою імітаційна рольова гра, завдяки якій вони, пристосовуючись до суспільно визнаних соціокультурних стандартів і зразків поведінки, вводять в оману інших людей, безпосередньо (чи опосередковано) зіштовхуючи їх між собою, прагнучи захиститися від несприятливих зовнішніх умов (пережити їх) або досягти бажаного соціального статусу, успіху чи гараздування під певною машкарою, яка найкраще сприймається в ціннісно-нормативному вимірі соціуму.
Зроблений нами висновок про те, що сутність соціальної мімікрії приховується в такій атрибутивній ситуативно модифікованій властивості розуму людини, як хитрість [3] (хитромудрість), уможливлює думку про те, що здатність до соціальної мімікрії не є генетично запрограмованою в мозку людини, а формується під впливом того соціально-часового простору, в якому соціалізується та здійснює свою життєдіяльність індивід. А це означає, що не біологічні властивості спонукають людину мімікрувати, а її соціальні характеристики, яких вона набуває в результаті свого історичного розвитку. Тож виникає цілком слушне запитання: навіщо, з якою метою людина вдається до хитрування в процесі свого пристосування до соціально-часового простору? Ясна річ, мімікрувати через хитрування людину спонукають умови, в яких суб’єкт не може поводитися чесно і відкрито, реалізуючи свою особистісну ціннісно-нормативну систему та наміри. Тому в складних зовнішніх умовах вона відшукує інший шлях – маскувальний, щоб у такий спосіб захистити себе від тиску соціального середовища або досягти життєвих цілей. Використовуючи свої інтелектуальні здібності, хитруючи, людина починає обманювати інших людей, природу, щоб жити так, як хочеться. Хитрість розуму сприяє тому, щоб через опосередковані (через абстрактне мислення, знаки, символи) реакції, коли бажаний ефект – досягнення мети – реалізується не безпосередньою дією суб’єкта на перетворюваний об’єкт (а таким може бути і річ, і людина, і ситуація), цілеспрямовано зіткнути зовнішні сили (об’єкти і суб’єкти) між собою для отримання потрібного, бажаного, корисного результату. Більш того, прогрес розуму, який виявляється в інтелектуалізації суспільства, за умов науково-технічної революції уможливлює також активізацію, поглиблення й інтенсифікацію “хитрощів розуму”, що найефективніше реалізується в політиці, дипломатії, мас-медіа, паблік рилейшнз тощо, значною мірою посилюючи роль та значення соціальної мімікрії. Виходячи з цих передумов, можна вважати, що найпоширенішими в повсякденному житті за цільовою ознакою є три основні форми мімікрійної соціальної поведінки: мімікрія-захист, мімікрія-гараздування (ціледосягнення успіху) і соціальний міметизм.
Соціальна мімікрія-захист – це такий тип соціальної поведінки, коли соціальний суб’єкт свідомо, всупереч своїм ціннісним орієнтаціям, пристосовує власну поведінку під узвичаєні в певний історичний період часу суспільні норми та цінності, не сприймаючи їх як імператив, і реалізує в повсякденному житті імітаційну технологію адаптаційної поведінки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Форми соціальної мімікрії за цільовим призначенням та способи їх реалізації в суспільному житті

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок