Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

Назва:
Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,57 KB
Завантажень:
221
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії
План
1. Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії
2. Функції соціальної географії та підходи до її вивчення
Формування та виокремлення будь-якої галузі знань — тривалий процес, який вимагає розуміння суті наукових знань, їх відмінності від побутових. Однак для цього необхідно спочатку з'ясувати, що таке поняття "наука".
Наука — сфера дослідницької діяльності, яка скерована на отримання та виробництво нових знань про природу, суспільство, мислення, що охоплює всі моменти цього виробництва: вчених із їх знаннями та здібностями, кваліфікацією, досвідом, розподілом і кооперацією наукової праці; наукові установи, експериментальне та наукове обладнання; методи науково-дослідницької роботи; понятійно-категорійний апарат; систему наукової інформації, а також сукупність знань, що виступають як передумова або засіб чи результат наукового виробництва. При цьому результати можуть бути однією з форм суспільної свідомості. Отже, наука — це цілісна система різних галузей знань.
До головних функцій науки належить пояснювальна, основне завдання якої — формування світобачення, уяви про Природу, Людину. В період науково-технічної революції наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу: наукові знання необхідні на виробництві, вони стають надбанням величезної армії спеціалістів, інженерів організаторів виробництва і робітників. Наука реалізує нові цілі: замість пояснення природи — її зміна, перебудова.
Отже, наукове знання — це знання, отримане в процесі функціонування науки як системи. Особливості наукового знання, структура і систематика наук досліджується наукознавством — важливою сферою діяльності вчених.
На основі сказаного до наукових географічних знань слід віднести знання, отримані в процесі формування, становлення і розвитку географічних наук. Відомо, що до складу географічних наук належать: природничі географічні науки, які дають уяву про земну поверхню, територіальні закономірності розвитку природних комплексів, тобто формують наукові знання про Дім Людський — Землю; суспільні географічні науки, що дають змогу зрозуміти становище Людини в цьому Домі, територіальні особливості суспільних процесів, закономірності формування кластерів, оборонних комплексів тощо; картографічні й інші географічні дисципліни, які допомагають відчути, уявити, проаналізувати географічні процеси і явища.
У системі наукових знань географічним знанням належить особливе місце, можна сказати — унікальна роль.
По-перше, саме географічним знанням належить вирішальна роль у формуванні Людини як особистості. Кожна освічена людина знає, що географічні знання — адекватна уява про поверхню Землі, різні країни та народи. Але географічні знання — це ще і любов до рідного краю, до Батьківщини, формування світогляду.
Однак географічні знання про Землю — це знання про Дім Людини.
Географічні знання навчають людину мислити географічно. Суть географічного мислення полягає у вмінні аналізувати просторові закономірності, встановлювати взаємозв'язки між геосистемами чи їх окремими компонентами на основі низки методів і системного підходу, що дає змогу дати наукове пояснення сучасній географічній картині світу.
Відомий географ Н. Баранський писав: "Географічно мислить той, хто достатньою мірою звик звертати увагу на відмінності від місця до місця не лише за природними умовами, а й за історичними долями...". Далі він уточнює: "В поняття географічного мислення входять дві ознаки. Географічне мислення — це мислення, по-перше, прив'язане до території, яке кладе всі судження на карту, і, по-друге, зв'язане, комплексне і таке, що не замикається в рамках одного "елементу" чи "галузі", інакше кажучи таке, що "грає акордами, а не одним пальчиком".
Е. Алаєв наголошує, що до двох ознак географічного мислення — територіальності та комплексності — необхідно додати третю — конкретність, зазначаючи: оскільки кожна точка на земній поверхні перебуває під впливом не лише строго детермінованих і "випадкових" факторів, то тільки конкретний підхід може забезпечити правильність аналізу та висновків.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок