Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану

Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану

Назва:
Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,80 KB
Завантажень:
408
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану


У сучасних науках в Україні – політологічній, філософській, соціологічній, фактично не розроблено проблеми “молодіжна політика”, “державна молодіжна політика”. Маємо лише окремі публікації з цих питань. Однак реальні соціально-політичні процеси стверджують, що така політика не лише існує, але й практично впливає на стан суспільства, процеси, які в ньому відбуваються. Які ж обставини в першу чергу маємо брати і беремо до уваги, коли йдеться про феномен “молодіжна політика”, зокрема в Україні? Виходимо з того, що українське суспільство перехідного періоду характеризується складними процесами становлення нової державності, політичної системи, а відповідно – й іншими підходами до формування нового покоління.
Стан суспільства, перспективи його подальшого розвитку можна визначити й спрогнозувати у розрізі стану і шляхів соціалізації саме молодого покоління, стосовно всіх форм його життєдіяльності. При цьому важливого значення набуває спадкоємність поколінь. Вона обумовлена рядом об’єктивно-історичних причин, пов’язаних як з особливостями розвитку людської спільноти, так і місцем та роллю самої молоді в суспільстві. Бо історія – це не що інше, як постійна зміна поколінь, кожне з яких відповідним чином не лише успадковує матеріали, капітали, продуктивні сили, передані йому старшими поколіннями, але й примножує, розвиває їх. Отже, від того, як буде передаватися від одного до другого покоління матеріальна і духовна спадщина, залежить стабільність і перспективність суспільного розвитку.
Питання суті молоді як великої соціально-демографічної групи, характеру і особливостей молодіжного руху має велике як теоретичне, так і практичне значення, бо дає змогу, з одного боку, створити умови для саморозвитку і самореалізації молоді, а з іншого, – включити молодь у всі суспільні процеси з метою прогресивного поступу суспільства вперед.
Як молодіжна політика в цілому, так і державна молодіжна політика зокрема значною мірою реалізуються через саму молодь, молодіжний рух, молодіжні організації та об’єднання в результаті відповідної їх діяльності. При цьому маємо враховувати, що молодь ніколи не була, не є і не може бути однорідною. Вона різниться за рівнем освіти, професійної підготовки, ціннісних орієнтацій, соціальної активності, участі у політичних та інших суспільних процесах. Це має принципове значення при розробці і реалізації державної молодіжної політики, в тому числі і в Україні.
Як специфічна соціально-демографічна група суспільства молодь характеризується не лише віковими ознаками, але й місцем, яке вона посідає у соціальній структурі суспільства, особливостями соціального становлення та розвитку. Саме тому постає питання про молодь як суб’єкт суспільних перетворень, а звідси – і про саме цю вихідну позицію у формуванні державної молодіжної політики.
Тут варто сказати про таке. У колишньому СРСР, в Україні до середини 1990-х років молодь майже цілковито розглядалася як об’єкт впливу, особливо ідеологічного, виховного, відновлення не лише трудових ресурсів, але й заздалегідь запрограмованих ідей та громадянської позиції у підростаючого покоління. Через це поступово серйозно деформувався механізм спадкоємності поколінь, мало місце відчуження значної частини молоді від політики і культури, від безпосередньої участі в управлінні усіма соціальними і громадськими справами у суспільстві. Поступово втрачали авторитет і соціальне визнання з боку молоді такі інститути соціалізації молодого покоління як сім’я і школа. Втрачали авторитет і владні структури держави, що має виключно принципове значення. Нині стоїмо перед необхідністю найперше з боку держави визнати, що молодь – активний суб’єкт державотворення, а не лише об’єкт ідейного, виховного впливу. А відтак має принципово змінюватися і статус молоді взагалі.
Стосунки молоді з державою, зі всіма елементами її політичної системи, соціалізація молоді, її розвиток і самореалізація найперше відбуваються через молодіжний рух, молодіжні об’єднання та організацій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок