Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Пропедевтичні зауваження

Пропедевтичні зауваження

Назва:
Пропедевтичні зауваження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,59 KB
Завантажень:
25
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Пропедевтичні зауваження
План
1. Пропедевтичні зауваження
2. Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!"
3. Проблеми соціології мислення у працях К. Р. Мегрелідзе
Соціологія, яка формувалася від самого початку як позитивна наука (за визначенням її творців) і була покликана витіснити спекулятивно-умоглядну філософію з традиційних для неї сфер, рано чи пізно мала довести свою конкурентоспроможність на прикладі розв'язання фундаментальних питань теорії пізнання, яку вважали непорушною вотчиною філософів. Тим самим вона мимоволі перетворювалася на соціальну філософію, хоча й цуралася філософських лаврів.
У XX ст. про "дуель" філософії та соціології у вигляді особливої та у певному розумінні замаскованої соціальної філософії було задекларовано створенням соціології знання. Представники цього напряму в соціології своїм головним завданням поставили з'ясувати, яким чином різні форми людських знань (релігія, філософія, мистецтво, наука, політика тощо) відчувають та перетворюють на свій внутрішній зміст соціальний досвід. На кінець XX ст. протиборство загострилося, оскільки виявилося, що від відповідей на питання про зв'язок свідомості з буттям залежить не просто розуміння сутності, наприклад, науки, а й організація науки як особливої соціальної інституції, її фінансування та впровадження її досягнень у практику промислового виробництва, у соціально-культурну сферу. Але оскільки соціологія знання не обмежується галуззю науки, то не менш важливими є наукові прогнози та рекомендації соціологів стосовно економіки, політики, права, культури тощо.
З урахуванням цього соціологію знання не можна розглядати як виключно теоретичну дисципліну, яка лише побічно стосується злободенних проблем сучасного життя. Практичне значення цієї дисципліни виявляє себе й у розв'язанні методологічних питань соціального пізнання, й у забезпеченні організаторів культури та науки корисними експертними порадами, пропозиціями, рекомендаціями.
Біля витоків соціології знання. "Назад до Канта!"
На думку деяких вчених, одним з головних джерел сучасної соціології знання є погляди французьких послідовників школи Е. Дюркгейма. Відповідно до цих поглядів вони стверджували, що у сучасній соціології знання є два головних напрями — етнологічний та соціопсихологічний. Обидва зазначених напрями виходять з ідеї про так звані колективні уявлення (групове визначення, психічний склад розуму) та з категорії перцепції (лат. perceptio — уявлення, сприйняття від лат. регсіріо — відчуваю, сприймаю).
Інші вчені записують до розряду фундаторів соціології знання, поряд з Дюркгеймом, К. Маркса та італійського соціолога, економіста В. Парето.
Автором назви "соціологія знання" був К. Мангейм (1893—1947). Він деякий час захоплювався вченням Маркса, але був переконаний, що найкраще суспільство може бути досягнуте нереволюційним шляхом. Перебував під потужним впливом німецької історичної школи, неокантіанства й почасти англосаксонського прагматизму.
У своїй першій і найголовнішій праці "Ідеологія та утопія" (1929) Мангейм стверджував, що акт пізнання не треба розглядати як зусилля суто теоретичної свідомості, оскільки людська свідомість обтяжена нетеоретичними елементами, які виникають з людської співпричетності до соціального життя, а також з потоку волевиявлень. У зв'язку з цим він наполягав на тому, що традиційна теорія пізнання, міцно прив'язана до філософсько-спекулятивної метафізики, має бути замінена на нову дисципліну у вигляді соціології знання, яка враховує соціальну зумовленість наших знань.
Згідно з Мангеймом, між ідеологією та утопією існує своєрідний посередник, яким є цілком раціоналістична думка, що функціонує без особливих розбіжностей всередині певної життєвої структури, атакованої з різних боків полярними соціальними силами. Цей острівець охороняє науково-технічна інтелігенція, найближча за усіх до істинного розуміння суті справи. Іншими словами, справжня й достеменна істина може бути знайдена тільки незалежними від партійних уподобань інтелігентами, не прив'язаними ні до якої політичної позиції й настільки вільними, що вони мають можливість стати на будь-яку позицію (мисленнєву або реальну).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Пропедевтичні зауваження

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок