Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Державне управління як галузь соціальної науки та освіти

Державне управління як галузь соціальної науки та освіти

Назва:
Державне управління як галузь соціальної науки та освіти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,70 KB
Завантажень:
415
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Державне управління як галузь соціальної науки та освіти


З проголошенням курсу на ринкову перебудову економіки підвищену – й цілком слушно – увагу і в науці, і в освіті, і в соціальній практиці, і в повсякденному житті громадян України стали приділяти управлінню бізнесовими справами. Та чи є розвиток саме цього управління достатньою передумовою успіху в справі всебічної й докорінної суспільної трансформації? Відповідь на це запитання має бути однозначно негативною. Ефективне розв’язання приватних проблем за найрозвинутішого ринкового господарювання все одно аж ніяк не означає, що автоматично вирішуватимуться далеко складніші проблеми функціонування й розвитку суспільства. Відповідні типи управління являють собою, так би мовити, різні жанри. Цю обставину в одному зі своїх віршів дуже вдало відобразив російський поет Юрій Кузнєцов:
Фомка – изрядный хозяин двора,
Но не державы.
Досвід людства переконує, що треба спеціально готувати й “господарів держави”, розвивати відповідну галузь науки та освіти і – зокрема шляхом створення й удосконалення академічного підгрунтя – державне управління як сферу творчої, високоінтелектуальної праці. Цій темі і присвячена дана стаття.
 
Основні категорії державного
управління
Мені вже доводилося зазначати, що наукова галузь, яка охоплює комплекс державно-управлінських дисциплін, у певному розумінні досягла зрілості наприкінці минулого століття. Проміжні підсумки за більш ніж сто років її розвитку в світі підбито в чотиритомній “Міжнародній енциклопедії державної політики та управління”, опублікованій у 1998 р. [1]. Головний редактор цього етапного видання – професор Дж. Шафріц (Shafritz) із університету Піттсбурга (США), а так званими “редакторами-консультантами” були визначні фахівці – професор Д. Розенблум (Rosenbloom) із Американського університету в Вашингтоні (США) та професор І. В. Расселл (Russell) із університету Монаш у Мельбурні (Австралія). До інтернаціонального колективу редакторів входили, зокрема, А. Аль-Халаф
(Al-Khalaf) з Інституту державного управління в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), Г. Букерт (Bouckaert) із Католицького університету Лувена (Бельгія), П. Фут (Foot) із Королівського військово-морського коледжу в Грінвічі (Велика Британія), хоча чисельно переважали представники США. Остання обставина зумовлюється увагою, що приділяється питанням державного управління в цій країні, та науковим внеском американців у відповідну наукову галузь.
Сама категорія “державне управління” (англ. “public administration”; у США як синонім іноді використовується термін “public affairs”) застосовується науковцями для позначення двох взаємозв’язаних понять: 1) сектора зайнятості, ініціатив і видів діяльності, що стосуються формулювання й упровадження управлінської політики за допомогою державних та громадських програм і менеджменту відповідних організацій та діяльності; 2) академічної галузі, що займається вивченням, удосконаленням і підготовкою кадрів сфери діяльності, окресленої в пункті 1 [2, р. 1782]. Вважаю, що точніше зміст категорії відобразив би варіант перекладу “суспільне управління” або ж “управління суспільством (громадськими, суспільними справами)”. Однак в Україні вкорінився варіант “державне управління”, який я й використовуватиму надалі, пам’ятаючи водночас про зміст поняття. А втім, поза сумнівом, ключову роль у керуванні суспільством відіграє саме система органів державної влади. Притаманним цій сфері способом організації діяльності виступає бюрократія.
До речі, елементом шкідливого спадку радянської епохи є сприйняття слова “бюрократія” майже як лайки. Насправді цим терміном у сучасній соціальній науці позначається спосіб керування, властивий як приватному (або “бізнесовому”) управлінню відносно великими організаціями, так і державному управлінню. Сьогоднішнє розуміння цього поняття пов’язується насамперед з теоретичними напрацюваннями класика соціології М. Вебера.
Згідно з сучасною інтерпретацією Веберівської концепції, бюрократія є одним з найважливіших проявів усебічного процесу раціоналізації суспільного життя й має наступні характеристики:
1) регулярна діяльність, необхідна для функціонування організації, вважається за офіційні обов’язки; існує чіткий поділ праці з високим ступенем спеціалізації;
2) ієрархія, що передбачає контроль і нагляд за кожною ланкою нижчого рівня з боку ланки вищого рівня, причому кожен працівник відповідає перед своїм керівником як за власні дії, так і за дії підлеглих;
3) операції та роботи скеровуються узгодженим комплексом правил для специфічних ситуацій або завдань, щоб забезпечити єдність;
4) офіційні особи в бюрократичних організаціях виконують свої завдання безсторонньо, без упередження чи фаворитизму;
5) зайнятість базується на офіційно засвідченій кваліфікації, а працівники захищені від безпідставного звільнення;
6) здійснюється запис усіх справ і трансакцій (операцій, що проводяться) [3, р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Державне управління як галузь соціальної науки та освіти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок