Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Демократичні засади соціотворчого процесу

Демократичні засади соціотворчого процесу

Назва:
Демократичні засади соціотворчого процесу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,96 KB
Завантажень:
329
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
РЕФЕРАТ
На тему:
Демократичні засади соціотворчого процесу


Демократія найчастіше ототожнюється з народовладдям. Це відповідає етимології даного виразу, який утворений із двох давньогрецьких слів: демос – народ, кратос – влада. Демократію визначають як таку форму державно-політичного устрою суспільства, яка заснована на визнанні народу першоджерелом, вищим суддею, головним принципом влади.
Цей термін вживається також для характеристики діяльності соціальних організацій та інституцій (виробнича демократія, партійна демократія тощо). Інколи під демократією розуміють рівність громадян, соціальних груп та інших соціальних утворень перед законом. Важливою є також характеристика демократії як способу легітимізації виборних органів або персоналій.
Як форма політичного устрою, демократія виникла разом із появою держави як один із різновидів організації державної влади або політичного режиму. Від інших форм державного устрою демократію відрізняє офіційне визнання влади більшості, рівноправність громадян, верховенство закону, виборність усіх або основних державних органів і владних персоналій.
Розрізняють безпосередню і опосередковану демократію. У першому випадку основні рішення приймаються шляхом прямої участі виборців: голосування на зборах, мітингах та інших зібраннях, проведення референдумів. У другому – рішення приймають виборні органи, особи, представницькі організації, котрим виборці передовірили (віддали на виборах) своє право на прийняття рішень чи вибір позицій стосовно основних сторін суспільного життя.
У суто політичному аспекті під демократією розуміють передусім принцип розподілу, взаємного контролю і врівноваження основних гілок державної влади – законодавчої, виконавчої і судової; їх взаємну незалежність і автономність. Цей принцип уперше висунув і обґрунтував французький філософ ХVІІІ ст. Ш. Монтеск’є, теоретично усвідомлюючи досвід організації політичної влади у Великобританії. Пізніше розуміння принципу демократії було доповнене і розвинене французьким соціологом і політологом XIX ст. А. Токвіллем. Останній вважав, що повна демократія неможлива без розподілу світської і духовної влади (відокремлення церкви від держави); без незалежних органів масової інформації; без розвиненої общинної демократії (на рівні окремих поселень, низових господарських, партійних, культурно-ідеологічних організацій); без освіченого, самоорганізованого і громадянсько активного населення; без підпорядкованості держави системі права нарівні з іншими соціополітичними суб’єктами; без відсутності наперед дарованих привілеїв чи переваг окремим групам населення та ін.
Надалі демократія розглядатиметься лише у контексті аналізованої проблеми – контрольованого розвитку, тобто як механізм взаємного контролю основних суб’єктів соціальної взаємодії стосовно вибору своєї історичної перспективи, механізмів накопичення, вилучення і продуктивного інвестування; законних форм представлення інтересів, розгортання і розв’язання класових та інших соціогрупових конфліктів, форм соціальної мобілізації, матеріальної і моральної винагороди, стратифікації за критеріями участі у розвитку.
Основи демократичного процесу
У контексті проблематики соціального розвитку демократія має бути насамперед розглянута як поле боротьби соціополітичних суб’єктів. Ця боротьба розгортається у різних напрямках: за участь у виробництві і розподілі ресурсів, визначення історичної перспективи, культурно-символічне подання власних інтересів, контроль за розподілом праці та її продуктів, в т. ч. соціальної праці (по виробництву нових суспільних відносин) тощо.
Демократія конкретно означає сукупність свобод, в однаковій мірі як “свобод – від” (злиднів, безробіття, невігластва, неучасті, неідентичної культури і т. п.), так і “свобод – для” (вільного вибору, права на зібрання і вільне подання власних інтересів, організацію мітингів і зборів, політичних партій тощо).
У новітній час демократія розпочалася з проголошення невід’ємних (природних) прав індивіда, політичного суверенітету народу і підконтрольності йому дій держави і правителів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Демократичні засади соціотворчого процесу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок