Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Шляхом де ходив малий Тарас.

Шляхом де ходив малий Тарас.

Назва:
Шляхом де ходив малий Тарас.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,93 KB
Завантажень:
190
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Шляхом де ходив малий Тарас.
Уже все не те, що було в дитинстві та запам’яталося, бо далеко у світах, може не далеко, але таки не те, але воно наше, але згадується те на нахвалитися. А тут уже усе інакше. Але щось ще є. Але уже немає у долині у вербах криниці. Що мала найм’ягчу воду, де дівчата, голову найкраще, а жінки полотна та сорочки найкраще мили, прали. Старі дзембрини запалися, замучило, зрівняло поросло травою, навіть якесь деревце проросло.
А хочеться на гору – це в певний період помірки, ніби паралелі на глобусі, були розмірковані межами, за певний час межі досягли навіть метрів до двох. На межах що не росло, ожина, ???, ягоди лопухи навіть гадя водилося, а вже як треба то ???? для знаку мали грушку-дичку або терня, що файно зацвітало на Юрія. Ці знаки були щоб зимою гній не вивезти. А другий помірок.
Прийшла цивілізація, техніка. Як вона зрівняла все ніби, помоді підстригли під нульову.
У лозині ні верби ні ставка без дна повисихали. Лишень маленький потічок, собі уже з часом вглибився десь метрів до трьох.
Але гора є гора. Там треба бути. Виховалося. На село глянуло, в другій бік там через долину ще одна гора. Гайда. А в долині село, сонце, ще високо. Знаю як називається, але в ньому не був. Гайда тут теж оприділили поле на городи-ділянки якась чемна господарська поралася не то з горохом, ні ???? перевертала. Хотів підійти спитатися, як до села?
Не підходьте. Він ось ось зараз прийде! Трохи дивно і приємно вишита біла сорочка, а розмова тим більше.
Униз, а там великий рів з водою по коліна вліз, а дальше рівна, а то не земля. А торфовисько, метрів три раніше забрали ??? була збудована недалеко теплоелектростанція.
Але можна було уже йти, серед цієї немалої ???? (де 3х5 км) дерево на острівку ніби дерево верба, під вербою хрест на хресті ???7 у 1952 році. На цьому місці троє хлопців не здалися запам’ятав одне прізвище.
Тофан І.В. двох непам’ятав. Побув в селі. У селі Храм. Всі прибирані седять на лавках по при дорогу. Знайшов куди зайти тай на зад. Хотів простіше, а запхався в трощу висотою 4-4,5 м.
Товщин у палець, а під ногами бездно. Кричав, просився, ого. А дорога до млина метрів була через 10. тут стало страшно. Не джунглі, але чую людей що десь дорога. Вибирався, плюнув в обхід на гору. Вибираючись, молодиця кричить, ще не було, але зараз буде. Собі подумав. Мені би Ваші думки. Але ????, таки підійшов, конюшини уже було дві копиці. Боже помагай. То де він?
Зараз зараз буде. Хотів би з ним поговорити. Ви не чекайте він у мене... будьте здорові, бо дорога мені ще далека. Та ви куди? Там села немає! Дякую з гори видно більше. Так гора одна, друга. А тут село. А село. А село ніби збіжжя у тменях. По краях захищенні горбами, крайніх пальців, де які зерна випали ???? пальцями.
То крайні хати, а в середині то так густо, що навіть одна на другий. Довго дивився сонце уже майже на горизонті, а тут ні межі уже не має, ні широкого потоку, ні вербів, де в дитинстві блудив, сиджу і не спішу. Куди іти вербами, чи асфальтом? Вербами, колись було так далеко, а то шух і нагороді.
А собі думки чи зрозуміють мене де мене нсило. А я спокійно живу не тут. Але там побував де ще є не знищина долина, луг де тільки там на Івана найкраще зілля .
Вибачте не на захід на схід ходив. Став спокійний.


Мулька “Очі-зеркало душі”
Це мені розказував хтось, десь далеко в грах, але це було давно, ще здається в юності. А запам’яталося, що якось дивитися один другому у вічі (а очі зеркало душі) трохи довго, не рухаючись, то можна увидіти багато. Все, що робиться в голові у вухах, у носі, що з язиком, горлом, грудьми, душею. Дальше не дозволяє екран.
Таке робити бажано не часто. Перед женячкою я це спробував.
Багато виділи обоє, що виділи лишилися мовчати.
По женячці, у якийсь щасливий час, обоє рішили повторити експеримент. ???? тут не було, але у кожного по одній “извилине” і одна маленька у мозку появилася (добавилася). Тепер можна дивитися, що з ротом, ???, язик став трошки більший, горлом, грудьми, душею.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Шляхом де ходив малий Тарас.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок