Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

Назва:
Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,10 KB
Завантажень:
105
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії
План
1. Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.
2. Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України. 

Історичні аспекти вивчення суспільного менталітету й інтелекту та формування і використання названих категорій. Інформаційно-технологічна революція, яка стартувала у 70-х роках XX ст. у США, стала фундаментальною основою світових процесів соціально-економічної реструктуризації 80-х років. Безумовно, вона змогла відбутися лише при досягненні суспільством відповідного рівня розвитку суспільного менталітету (розуму) та суспільного інтелекту. Все це перетворилося в один з вирішальних факторів формування стійкого та величезного інтересу фахівців різних галузей знань до вивчення суспільного розуму й інтелекту. Сказане не означає, що раніше такого інтересу не було, — він виявлявся, але на іншому рівні розвитку та в іншій формі. У давні часи було добре відомо, що панування над етносом тим ефективніше, чим більшою мірою зруйнована його генетична пам'ять, знищений суспільний менталітет й інтелект (хоча в той час подібних понять як таких ще не існувало). Отже, зробимо невеликий екскурс в історію вивчення суспільного менталітету й інтелекту в географічній науці у контексті його дослідження в інших галузях знань.
Зазначимо, що дотепер відсутній одностайний погляд на згадані категорії та їх дефініції. Ось чому викладемо наші думки стосовно змісту понять "суспільний розум" і "суспільний інтелект".
Поняттями "ментальний", "ментальність" оперують відносно недавно. Під ментальним у широкому розумінні мають на увазі те, що має відношення до розумової сфери, у вузькому розумінні — все, що має відношення до особливостей організації індивідуального розумового досвіду. В середині 50-х років XX ст. поняття "ментальність" увійшло в наукову сферу завдяки дослідженням французьких вчених Ж. Любьє і Р. Мандру. В1958 p. цей термін з'явився в енциклопедичних словниках. Зазвичай терміном "ментальність" позначають соціально-психологічні явища, що відображають духовний світ людини або соціальної спільноти, епохи чи етнокультури. На думку багатьох вчених, котрі використовують цей термін у зазначеному контексті, категорія "ментальність" дає змогу аналізувати психічний склад людей крізь призму соціальних, політичних або етнічних процесів. Ментальність охоплює різні рівні соціальних цінностей. Деякі дослідники цього явища, зокрема А. Баронін, наголошують: ментальність — важливий етнопсихологічний феномен, який "є інтегральною етнопсихологічною ознакою індивіда, народу, нації". Інші вчені зазначають, що ментальність — це не просто світогляд, сума ідей і навіть не образ мислення, а радше специфічний "уклад" розуму, сукупність духовних установок, культурний потенціал, групи, соціуму, етносу. На зламі тисячоліть ментальність почали визначати як "процесор соціального життя": саме формами ментальності пояснюють схеми поведінки людини, груп людей у процесі діяльності.
Ментальність зумовлює менталітет, що в англомовній літературі визначається як "властивість розуму, що характеризує окремого індивіда чи групу індивідів", "узагальнення всіх характеристик, що визначають психіку", "спосіб мислення чи характер мислення". Менталітет дуже часто характеризують як організацію ментальності.
Психологічну основу розумності становить інтелект. На думку М. Холодної, — це форма організації ментального (розумового) досвіду. Отже, розуміння інтелекту десь пересікається з поглядами на менталітет. Тому в науковій літературі дуже часто менталітет ототожнюється з інтелектом. Ми вважаємо, що ніж менталітетом та інтелектом існує суттєва відмінність: менталітет — здатність мислити (адекватно оцінювати навколишню дійсність, доходити логічних висновків, умовиводів), а інтелект — вміння творити (народжувати нові ідеї,робити відкриття). Однак без менталітету не може бути інтелекту: не можна народжувати нові ідеї, не вміючи мислити.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок