Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> "Утопія" та "ідеологія" у соціології знання К. Мангенма

"Утопія" та "ідеологія" у соціології знання К. Мангенма

Назва:
"Утопія" та "ідеологія" у соціології знання К. Мангенма
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,83 KB
Завантажень:
355
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
"Утопія" та "ідеологія" у соціології знання К. Мангенма
Будь-яка соціальна утопія має певний ціннісний вимір. Утопії не звалюються з неба, їх вимірюють часом працевитрат на їх виробництво, тобто вони мають вартість. Зрозуміло, ці праце витрати безпосередньо не стосуються працевитрат у промисловості та такого поняття, як "абстрактна праця". Мова повинна йти про витрати праці у масштабах історичного часу, тобто часу становлення нової ідеології, її засвоєння та інституціалізації (створення громадського руху, партії тощо). Чим більше подібного роду праце витрати, тим вище цінність ідеології, тим більше сподівань покладають на неї та на зусилля у часі, передбачуваному для матеріалізації обстоюваних ідей.
Інакше кажучи, нові ідеї, науково-технічні або соціально-політичні, з'являються тільки тоді, коли в них є потреба та є відповідні умови. Ці потреби можуть бути задоволені будь-яким з кількох способів, які не обов'язково мають бути схожими один на одного.
Виходячи з того, що соціальні та економічні потреби суспільства зазвичай змінюються не дуже швидко, а культурний розвиток не має стрибкоподібного характеру, можемо впевнено констатувати: поява чогось істотно нового у науці чи у політичній ідеології не пояснювана у термінах механістичного витлумачення причинних взаємозв'язків. Наприклад, вивчаючи низку науково-технічних нововведень, учені звернули увагу на часові цикли від наукового відкриття до його втілення у практику, включаючи промислові розробки. Зокрема, виявлено, що для деяких нововведень, упроваджених після Другої світової війни, було потрібно трохи більше двадцяти років, перш ніж вони забезпечили не тільки самоокупність, а й високий доход від своєї експлуатації. З цього випливає припущення, що вже зараз є такі нововведення, які будуть практично використані у кращому випадку приблизно років за десять — п'ятнадцять. Аналогічне спостерігаємо й у поширенні нових ідеологічних побудов, для впровадження яких у свідомість людей потрібні не тільки підходящі умови та наявність відповідної зацікавленості, а й час (висування, розробка, впровадження).
Характеризуючи утопічну свідомість, Мангейм відзначав, що цей тип свідомості не відповідає навколишньому буттю. Проте, наголошував Мангейм, не кожну орієнтацію, яка не відповідає певному буттю, можна назвати утопічною. Утопічною слід називати таку орієнтацію, яка, перетворюючися на дію, незважаючи ні на що, частково або повністю висаджує у повітря існуючий порядок речей.
На відміну від утопічної, ідеологічна свідомість не намагається висаджувати у повітря існуючий порядок, а намагається лише оновити спосіб життя відповідно до нагальних вимог мінливого часу. Ця ідеологічна "обережність", якщо не "боягузтво", призводить до того, що ідеології ніколи не досягають реалізації свого ідейного змісту. Так, наприклад, у суспільстві, ґрунтованому на кріпацтві, уявлення про християнську любов до ближнього завжди залишається нереалізованим і у цьому розумінні ідеологічним (хибним), навіть якщо його цілком щиро прийнято як мотив індивідуальної поведінки.
Йдучи за "раннім" Марксом і політизуючи поняття "ідеологія", Мангейм ототожнює ідеологію з так званою хибною свідомістю, що дає йому змогу легко переходити від поняття "утопія" до поняття "ідеологія". З його точки зору, утопією новопосталої буржуазії була ідея "свободи", оскільки ця ідея містила елементи, які руйнували структуру певного соціального буття з метою створення нового порядку. Сьогодні нам добре відомо, якою мірою у цій ідеї свободи містилися не тільки утопічні, а й ідеологічні моменти, що виправдовують буржуазний спосіб життя.
Іноді надзвичайно важко встановити, що слід розглядати як справжні утопії, а що віднести до ідеології панівних класів. Проте, на думку Мангейма, такий критерій, як реалізація, є достатньо вірогідним для визначення ідеології та утопії. Скажімо, ідеї, які так і залишилися ідеями, мають бути зараховані до розряду ідеологій. Ідеї, які з часом були реалізовані, можна вважати відносними утопіями. Саме у реалізації полягає ретроспективний часовий масштаб, який дає змогу уявити фактичний стан справ у минулому, коли нові ідеї виглядали утопіями на тлі зіткнень різних партійних точок зору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: "Утопія" та "ідеологія" у соціології знання К. Мангенма

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок