Головна Головна -> Реферати українською -> Соціологія -> Методи збору соціологічної інформації: спостереження

Методи збору соціологічної інформації: спостереження

Назва:
Методи збору соціологічної інформації: спостереження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,69 KB
Завантажень:
509
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Методи збору соціологічної інформації: спостереження
План
1. Спостереження
2. Соціометричні процедури
3. Експеримент у соціології
4. Аналіз документів (традиційний, кількісний)

Під спостереженням в соціології розуміють пряму реєстрацію фактів очевидцем. Соціологічне спостереження, оскільки воно пов'язане із прямим безпосереднім сприйняттям подій, а то і участі у ньому, має багато спільного із тим, як людина в повсякденному житті сприймає, аналізує, пояснює, запам'ятовує й узагальнює події, характеристики, очевидцем котрих вона була. Соціологічне спостереження як метод збору наукової інформації - це завжди спрямоване, систематичне, безпосереднє простеження значущих соціальних явищ, процесів, подій. Воно слугує певним пізнавальним цілям. Спостереження дозволяє широко, багатомірно охопити події, здійснюється одночасно із розвитком досліджуваних подій, явищ та процесів. Саме при ньому відкривається можливість безпосередньо сприймати поведінку людей в конкретних умовах і в реальному часі. На відміну від звичайного, наукове спостереження характеризується тим, що воно:
¦ підпорядковане чіткій дослідницькій меті і чітко сформульованим задумам;
¦ спостереження проводиться за обдуманою заздалегідь процедурою;
¦ всі дані спостереження фіксуються в протоколах або щоденниках за визначеною схемою;
¦ інформація, отримана шляхом спостереження, має бути піддана контролю на обґрунтованість і стійкість.
Спостереження різняться і класифікуються залежно від ступеня формалізованості (структуралізоване і неструктуралізоване), становища спостерігача (ступінь участі спостерігача в досліджуваній ситуації). Розрізняють включене і просте спостереження, за місцем проведення, умовами організації - польове і лабораторне, за регулярністю проведення - систематичне і несистематичне.
Структуризоване спостереження відповідає високому ступеню стандартизації, а для фіксації результатів використовуються спеціальні бланки та документи, досягається точність інформації. Його застосовують за наявності достатньої інформації про об'єкт дослідження. На протилежність йому неструктуралізоване спостереження є менш формалізованим. При його проведенні відсутній чіткий план дій спостерігача, застосовують його переважно у розвідувальних пошукових дослідженнях.
Включеним спостереженням називається такий його різновид, коли дослідник безпосередньо включений в досліджуваний соціальний процес, контактує, діє разом із досліджуваними. Дослідник імітує входження в соціальне середовище, адаптується в ньому, аналізує події ніби зсередини. (Прикладом класичного застосування такого виду спостереження в соціологічній практиці служить діяльність гарвардського соціолога У. Уайта, який досліджував мафіозний клан Корневіль в Чикаго протягом 3 років). Характер "включеності" дослідника може бути різним: в одних випадках він зберігає інкогніто, в інших спостерігач не приховує своєї мети, ролі, функції. Повністю включене спостереження дозволяє розглядати досліджуване явище ніби зсередини, очима очевидців.
У простому спостереженні спостерігач реєструє події, знаходячись "на стороні".
Польовим називається спостереження, коли воно проходить в умовах для спостереження (місцях та приміщеннях для зборів, засідань, мітингів). Коли ж завдання полягає у розробці та експериментальній перевірці нової методики, принципів та підходів пізнання, застосовують лабораторну форму спостереження.
Систематичні спостереження проводять регулярно протягом певного періоду. Серед несистематичних спостережень виділяють такі, з якими спостерігачеві доводиться мати справу як із заздалегідь незапланованими явищами.
Постає питання: Що ж спостерігати?
На це питання, дає відповідь програма дослідження, стратегія дослідження, стан гіпотез, емпіричні факти, індикатори.
При відсутності чітких гіпотез, коли дослідження проводиться за формулятивним (розвідувальним) планом, застосовується просте, безструктурне спостереження; його мета - придумати гіпотези для більш чіткого опису об'єкта, що спостерігається. Орієнтири такого спостереження зводяться до того, що спостерігаємо і фіксуємо, а саме:
¦ загальна характеристика соціальної ситуації (мета, причина виникнення та розповсюдження, масовість тощо);
¦ визначення типовості спостережуваного об'єкта в даній ситуації щодо інших об'єктів (відбиття соціальних протиріч, ідеї, гасла, спрямованість діяльності);
¦ суб'єкти або учасники соціальних дій (кількість людей, котрі беруть участь у даній ситуації, соціально-демографічна структура групи, характер взаємин, розподіл ролей між ними);
¦ мета діяльності і соціальні інтереси суб'єктів, груп (випадковість або закономірність спостережуваної ситуації, сумісність чи протилежність цілей, інтересів);
¦ структура та особливості діяльності з точки зору зовнішніх побуджень, внутрішніх засобів, цілей, результатів (характер діяльності, стимули, спрямованість, психологічна атмосфера в групі);
¦ регулярність та частота спостережуваних явищ (час, тривалість, повторюваність даної ситуації, її унікальність та типовість).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Методи збору соціологічної інформації: спостереження

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок