Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років

Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років

Назва:
Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,40 KB
Завантажень:
438
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років. Подальший процес формування адміністративно-командної системи
Правовий статус України, її місце у складі союзної держави — Союзу РСР — були законодавче закріплені як в Конституції СРСР 1924 р., так і в Конституції УСРР 1929 p. Проте подальший процес формування командно-адміністративної системи управління (він розпочався ще в роки громадянської війни), основою якої стала реставрація воєнно-комуністичних методів та військових наказів, руйнував зафіксовані Конституцією УСРР 1929 p. принципи взає-мовідносин між загальносоюзними і республіканськими органами, обмежував права й компетенцію державних органів УСРР. Звідси — невпинне зростання ролі центру, тобто загальносоюзних установ, і обмеження прав республіканських. Україна поступово втрачала еле-менти своєї суверенності. Все це позначалось на становищі як центральних, так і місцевих органів влади УСРР
Центральні органи влади і управління УСРР. Згідно з Консти-туцією УСРР 1929 p. систему державних органів республіки очолю-вав Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноар-мійських депутатів, якому були підпорядковані усі інші органи влади.
Всеукраїнський з'їзд Рад складався а представників місцевих і селищних Рад УСРР за нормою один делегат на кожні 10 тис. виборців і з представників сільського населення за нормою один делегат на кожні 50 тис. населення. Делегати на з'їзд обирались Всемолдавським з'їздом Рад і обласними з'їздами Рад України.
З'їзд як формально найвищий орган державної влади на тери-торії республіки видавав нормативні акти, які були юридичною базою для прийняття іншими державними органами своїх рішень, користувався виключним правом вносити зміни та доповнення до Конституції УСРР, здійснював верховне керівництво і найвищий контроль в республіці.
Наглядне уявлення про характер роботи Всеукраїнських з'їздів Рад дає перелік питань, які в цей час розглядалися на з'їздах. Так, XII Всеукраїнський з'їзд Рад, який проходив з 25 лютого до 4 бере-зня 1931 p. у Харкові, мав такий порядок денний: 1) звіт уряду УСРР;
2) питання радянського будівництва; 3) про колгоспне та радгоспне будівництво; 4) загальне навчання і політехнізація шкіл; 5) про конституцію і вибори. Схожим був і порядок денний Всеукраїнського з'їзду Рад, який відбувся 15—22 січня 1935 p. Окрім звіту уряду УСРР, на з'їзді були розглянуті питання про збереження та розвиток тварин-ництва в республіці, про господарське, культурне і радянське будів-ництво тощо. Останнім став Надзвичайний XIV з'їзд Рад, який затвердив ЗО січня 1937 p. нову Конституцію УСРР, згідно з якою на зміну з'їздівській системі прийшла Верховна Рада УСРР.
У дійсності Всеукраїнський з'їзд Рад не мав повноти влади і був обмеженим у своїй діяльності. Слід мати на увазі, що Всеукраїнський з'їзд керувався директивами Комуністичної партії та постановами Всесоюзних з'їздів Рад і ЦВК СРСР. Надалі, в міру розвитку адміні-стративно-командної системи управління, активізувалась нормотво-рча діяльність загальносоюзних органів влади і одночасно обмежува-лись вищі органи державної влади союзних республік. Ось чому уже на початку 30-х років помітно звузилась компетенція Всеукраїнсько-го з'їзду Рад, значно меншу роль він став відігравати в державному, господарському і соціально-культурному будівництві в республіці.
В умовах тоталітарної держави з'їзди ставали декоративними форумами, які безоглядно схвалювали усі заходи, що впроваджува-лись в державі партапаратом, надавали державно-правової форми партійним директивам.
Показовим з цієї точки зору було й порушення черговості скликання Всеукраїнських з'їздів Рад. За Конституцією УСРР 1929 p. чергові з'їзди мали скликатися один раз у два роки. Але на практиці, якщо XII Всеукраїнський з'їзд Рад відбувся у 1931 р., то наступний ХНІ з'їзд було скликано не в 1933 p., а лише в 1935 p.
В період між Всеукраїнськими з'їздами Рад верховним законо-давчим, розпорядчим і виконавчим органом влади республіки був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), який обирався Всеукраїнським з'їздом Рад.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок