Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Взаємозв`язок «саксонського зерцала» з канонічним та римським імператорським правом

Взаємозв`язок «саксонського зерцала» з канонічним та римським імператорським правом

Назва:
Взаємозв`язок «саксонського зерцала» з канонічним та римським імператорським правом
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,20 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Взаємозв`язок «саксонського зерцала» з канонічним та римським імператорським правом


«Саксонське зерцало»- це середньовічна юридична книга досить високого рівня, котра мала велике розповсюдження та вплив на середньовічну та сучасну судову практику не лише в Німеччині, але й далеко за її межами. Воно було складене дворянином-рицарем, суддею Етке фон Репповим і остаточно упорядковане ним же в 1230 р.
Тема взаємозв’язку «Саксонського зерцала» та римського імператорського права не є новою в історії правової думки. Перш за все, тлумачення «Саксонського зерцала», як різновиду римського імператорського права пов’язане зі згадкою в самому зерцалі, де йде мова про його правове походження від християнських імператорів Костянтина та Карла.
Підтвердження цієї точки зору знаходимо також в численних правових та історичних джерелах (хроніках) Середньовіччя. Протягом останніх двох десятиліть, мали місце значні успіхи, пов’язані з дослідженням «Саксонського зерцала» та Магдебурзького права, їхнього тлумачення, а також поширення в Північну та Центрально-Східну Європу. Це сприяло відновленню наукового зацікавлення щодо взаємозв’язку «Саксонського зерцала» та імператорського права, тим більше, що особливе місце в цьому взаємозв’язку займало місто Магдебург.
Місто Магдебург, як столиця Священної Римської Імперії, значним чином пов'язане з «Саксонським зерцалом» та його автором Етке фон Репповим, який написав даний збірник звичаєвого права між 1220 та 1235 роками у місцевості поблизу східного передгір’я Гарцу. Очевидно, в магдебурзькій школі Етке здобув духовну освіту, адже тут францисканці проводили свої лекції по основам наук. [Studium generale – лекції по основах наук, які читалися перед вивченням спеціального предмета, або які доповнювали знання зі спеціальності] Так зокрема, у самому збірнику звичаєвого права навіть відтворена промова архієпископа Магдебурга. Також підтвердженням того, що автор дійсно знаходився у Магдебурзі є документальне свідчення 1233 року про його перебування в Зальбке (частина сьогоднішнього Магдебурга). Незаперечною в ті часи була провідна роль Магдебурга, як резиденції архієпископа і місцезнаходження відомого королівського палацу королівства Оттонів. Процес перетворення каролінгського торгового пункту на Ельбі в середньовічне місто, який розпочався в Х столітті, був би немислимий без поєднання королівської влади, духовенства та купецького поселення . Протягом ХІІІ століття Магдебург став не тільки провідним торговим центром, але й головним центром права, який завдяки своєму інституту судових засідателів (шеффенів) здійснював вплив далеко за межі королівства.
В час, коли Етке фон Реппов упорядкував «Саксонське зерцало», вже існувала значна кількість писемних джерел права, які переважно з’явилися на території переживаючої занепад Римської імперії, а протягом Середньовіччя, головним чином в Італії, зазнали подальшого свого розвитку. В своїй основі римське право, яке бере початок в пізній античності, а особливого розвитку набуло протягом І – ІІІ ст. н.е., та канонічне право, яке сформувалося в середині ХІІ ст., мають багато спільного.
Римське право у своєму середньовічному вигляді, базується на упорядкуванні, яке здійснив імператор Східної Римської імперії Юстиніан І (527-565 роки) в рамках широкомасштабних реформ. Одній зі створених ним комісій, він доручив завдання здійснити загальну ревізію римського права з часу останніх дохристиянських століть з метою перевірки його складових на придатність до подальшого використання. Потрібне - варто було зберегти, а те, що виявилося застарілим – відкинути. Таким чином, насамперед, було упорядковано 12 книг, які складалися з приблизно 4600 імператорських законів. Вони вступили в дію і набрали чинності за розпорядженням Юстиніана І під назвою «Codex (vetus)» 529 року і «Codex repetitae praelectionis» 534 року.
Надалі було здійснено упорядкування ще більш обширного збірника, обсягом 50 книг, який імператор Юстиніан І ввів в дію указом 533 року під назвою «Digestum» або «Pandectae» (рбндекфзт).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Взаємозв`язок «саксонського зерцала» з канонічним та римським імператорським правом

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок