Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Назва:
СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,91 KB
Завантажень:
434
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат
СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
1.


Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
2. Держава і право скіфів.
3. Держава і право античних міст-держав.
4. Держава і право Боспорського царства.
5. Держава і право стародавніх східних слов`ян. Політичний союз антів.
1. Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
На території України первісні люди вперше з`явилися близько 100 тис. рр. до н.е. в епоху стародавнього кам`яного віку – ранньому палеоліті (пратоліті); вони проживали первіснообщинним стадом (праобщиною) з невпорядкованими, хаотичними зв`язками, у т.ч. статевими, та займались збиральництвом, мисливством і рибальством. Найдавніше поселення-стоянка знайдена у с. Лука Врублівецька Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. В епоху пізнього палеоліту (міоліту) близько 30 тис. рр. до н.е. на зміну дородовому стадному співжиттю прийшов матріархально-родовий лад з груповим шлюбом та родоводом, спорідненістю і спадковістю за материнською лінією. Селища цього періоду знайдено у Києві на Подолі, у с.Мізині (на Чернігівщині), у с.Гонцях (на Полтавщині), біля Кривого Рогу. Після палеоліту настає доба мезоліту (12-8 тис. рр. до н.е.), коли суспільною організацією людей стали племена – об`єднання споріднених родових общин. Цій добі характерний високий розвиток мисливства і рибальства та перехід до відтворюючих форм господарства – скотарства і землеробства. Споріднені племена об`єднуються у групи, що займають часто великі території (Приазов`я, Північний Буг і Дністер, Середнє Придністров`я, Прикарпаття, Волинь та ін.). Настає патріархально-родовий лад з парною моногамною сім`єю та спорідненістю і спадковістю за батьківською лінією. Господарською основою патріархальних родових общин є велика патріархальна сім`я, що складається з кількох поколінь родичів за батьківською лінією, які займаються спільним виробництвом і споживанням, притому до її складу входять і раби.
У 9-3 тис. до н.е. настає новий кам`яний вік (неоліт), залишки якого знайдені на всій території України, а вперше – у 1893 р. український археолог Вікентій Хвойка знайшов поселення біля селища Трипілля під Києвом, тому у науці культуру цієї доби названо “Трипільська культура” (4-3 тис. до н.е.). Вона охоплювала всю етнічну Україну; ці осілі племена науковці вважають прямими предками українців. Це перша в історії світової цивілізації хліборобська культура. Сприятливі природно-кліматичні умови і високий рівень матеріальної культури дуже рано дає змогу індивідуальній сім`ї повністю забезпечувати свої потреби у продуктах і життєдіяльності. Сільськогосподарські угіддя біли розподілені, а не об`єднані у суцільний колективний лан (на відміну від країн Стародавнього Сходу, де внаслідок посух існувала потреба спорудження зрошувальних систем з масовим використанням колективної, зокрема багатотисячної рабської, праці). Деякі поселення займали до 400 га (на відміну, у Стародавньому Вавилоні – максимально 40 га). Трипільській культурі характерні такі особливості:
1. високий рівень розвитку зумовив індивідуалізацію особи і, відповідно, визнання самоцінності кожної особистості, її свободи і недоторканості;
2. демократизм – усі хлібороби внаслідок їх самодостатності і самоцінності визнавалися рівними;
3. високозначима роль жінки (згодом, вже у Київській Русі, – визнання її суб`єктом права, на відміну від держав Стародавнього Сходу, де жінка перебувала під владою і у повній залежності від свого батька (до заміжжя) та чоловіка (у заміжжі)), яку вчені пов`язують з притаманним хліборобській культурі культом землі-матері.
Трипільській культурі були характерні висока духовно-естетична культура, високорозвинуте рільництво, ширилось гончарство, ткацтво. Територія поширення трипільської культури охоплювала понад 2 тис. різних поселень, притому міста з двоповерховими житловими будівлями.
Наступна доба (з 3 тис. до н.е.) – мідний вік, коли застосування залізного знаряддя зумовлює розвиток обміну, майнове розшарування родів і племен.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок