Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Розвиток української державності. Етапи її становлення

Розвиток української державності. Етапи її становлення

Назва:
Розвиток української державності. Етапи її становлення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,41 KB
Завантажень:
329
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат
на тему:
“Розвиток української державності. Етапи її становлення”


План
1. ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. КИЇВСЬКА РУСЬ
2. ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВОТВОРЧОСТІ ПІСЛЯ РОЗКОЛУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
3. НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ У 1648-1654 рр.
4. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ 1917 - 1920 рр.
5. УКРАЇНА В РАДЯНСЬКОМУ СОЮЗІ
6. ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ В НАШІ ЧАСИ
1. ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. КИЇВСЬКА РУСЬ
Процес політичної консолідації східних слов'ян звершився наприкінці IX ст. утворенням великої, відносно єдиної середньовіч-ної Давньоруської держави — Київської Русі.
Під владою Києва об'єдналися два величезних слов'янських політичних центри — Київський і Новгородський. Ця подія, яку літопис відносить до 882 p., традиційно вважається датою утворен-ня Давньоруської держави. Пізніше київському князю підкорилась більшість східнослов'янських земель. У рамках Давньоруської дер-жави робили перші кроки у суспільно-політичному розвитку більше 20 неслов'янських народів Прибалтики, Півночі, Поволжя, Північ-ного Кавказу і Причорномор'я. Першим князем Київської держави став Олег.
Виникнення Давньоруської держави з центром у Києві було закономірним результатом внутрішнього соціально-економічного та політичного розвитку східних слов'ян. Процес їх політичної консолідації зумовлений також рядом інших внутрішніх і зовнішніх факторів: територіальною і культурною спільністю східних слов'ян, економічними зв'язками і їхнім прагненням об'єднати сили в боро-тьбі з спільними ворогами*. Інтеграційні політико-економічні та культурні процеси призвели до етнічного консолідування східних слов'ян, які утворили давньоруську народність. Вони характеризу-валися насамперед східністю мови (із збереженням, проте, місцевих діалектів), спільністю території (котра в основному збігалася з межами Київської Русі), матеріальної та духовної культури, релігії, певною економічною цілісністю. Етнічному згуртуванню східних слов'ян в єдину народність сприяли й однакові традиції, звичаї, звичаєве право, закон, суд, військовий устрій, спільна боротьба проти зовнішніх ворогів. Мабуть, уже в цей час виникають певні елементи національної свідомості, почуття патріотизму.
У процесі формування давньоруської державності можна, та-ким чином, простежити чотири етапи: княжіння східних слов'ян, утворення первісного ядра давньоруської державності — Руської землі, формування південного та північного ранньодержавних ут-ворень, об'єднання цих утворень у середньовічну державу з цент-ром у Києві.
2. ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВОТВОРЧОСТІ
ПІСЛЯ РОЗКОЛУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
У 12 столітті після розпаду Київської Русі з великих князівств, які в цей час існували на території України, виділялося Галицьке-Волинське, створене в 1199 p. Про-існувало воно до 1340 p. Державний лад Галицько-волинської землі, хоча й мав ряд своєрідних рис, обумовлених особливостями її соціально-економічного і політичного розвитку, все ж у головно-му був подібний до державного ладу інших князівств і земель Південно-Західної Русі. Галицько-волинська земля, навіть, перебу-ваючи в залежності від Золотої Орди, значною мірою зберегла риси державного та правового устрою, притаманні Давньоруській держа-ві. Главою тут був великий князь. Йому належала верховна влада. Князь міг приймати законодавчі акти. Великі князі здійснювали поточне управління як у своєму домені, так і в межах усього князівства.
Князі Галицько-волинської землі мали судові повноваження. Вони також очолювали військову організацію князівств. Князю належало право збирання податків, карбування монет і розпоряд-ження скарбницею, визначення розміру і порядку стягнення мит-них поборів. Прерогативою князівської влади було керівництво зовнішньополітичними відносинами з іншими державами.
Великі князі прагнули мати свій вплив і на церковну організа-цію, використовувати її у своїх інтересах. За згодою великого князя призначалися єпископи, тільки після цього вони освячувалися в сан київським митрополитом. Це, безумовно, також возвеличувало владу князя.
Галицько-волинській землі відомо було і спільне правління двох великих князів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Розвиток української державності. Етапи її становлення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок