Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Суспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII ст

Суспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII ст

Назва:
Суспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,41 KB
Завантажень:
405
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Суспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII ст.
Феодали. Виникнення і розвиток феодалізму виявляються перш за все у формуванні та зростанні феодального землеволодін-ня. Феодальна земельна власність є економічною основою пануван-ня класу феодалів, про що свідчать писемні джерела початку ЇХ ст. і археологічні пам'ятки. Феодальні відносини розвивалися у Київ-ській Русі нерівномірно. Були центри, де цей процес йшов швидше (наприклад. Київська, Чернігівська землі), але були й такі, де він тільки розпочинався (землі в'ятичів, дреговичів). Первісною фор-мою реалізації феодальної земельної власності було полюддя. Появу останнього можна розглядати як ознаку "стрибка із первіснооб-щинності у феодалізм", переходу східнослов'янського суспільства на новий ступінь. Полюддя — це інститут прямого позаекономіч-ного примусу населення, в якому головна роль належить відноси-нам панування та підкорення — початковій фазі перетворення землі у феодальну власність .
У IX ст. формується панівний клас феодалів, в який входили київські князі, місцеві князі, бояри. Державне й особисте князівсь-ке начало у цей час було ще недостатньо диференційовано. Форму-вання великокнязівського домену і доменів окремих князів посили-лося у Х ст. Князівський домен являв собою маєток, який належав не державі, а самому князю як феодалу. Прикладом князівського землеволодіння були села Ольжичі і Будутіно, що належали княгині Ользі. Про значні розміри домену Володимира Святославича свід-чить літопис, в якому йдеться про його пожертвування Десятинній церкві" . Князівське землеволодіння, як і всякого роду князівських жителів (огнищани, старости та ін.), охоронялися правом Київської Русі в особливому порядку. Про це говориться, зокрема, в статтях 19—28, 32—33 Короткої редакції Руської Правди (Кр. Пр.).
Поряд з великокнязівським доменом, володіннями місцевих князів, з'являються також боярсько-дружинницькі землеволодіння. У літописній розповіді про похід Ольги в Іскоростень згадуються древлянські "кращі мужі", яких, за думкою деяких дослідників, можна вважати власниками феодальних вотчин. Літопис повідом-ляє, що у 1096 p. князь Мстислав Володимирович припинив воєнні дії та "розпусти дружину по селом" .
Треба сказати, що питання про час виникнення на Русі бояр-ського землеволодіння поки що через неповноту джерел не виріше-не істориками. Суперечливими є і думки археологів. Проте у ст. 34 Кр. Пр. високий штраф за псування межового знаку свідчить про посилений захист перш за все приватного землеволодіння.
У Поширеній редакції Руської Правди (Пр. Пр.), яка належить до кінця XI — початку XII ст., але відобразила більш ранній період розвитку суспільного ладу, йдеться про боярських тіунів, рядовичів і холопів, а також про боярське спадкоємство . Феодальні земле-володіння збільшувалися за рахунок як великокнязівських і князі-вських пожертвувань, так і захоплення пустинних земель і земель общинників.
Із введенням християнства на Русі великим феодалом ставала церква. Йшов процес формування духовенства, верхівку якою ста-новили митрополит, єпископи та ігумени монастирів. Духовенство ділилося на чорне (монашеське) і біле (мирське). Поступово поши-рюється практика дарування землі монастирям і церквам, що пере-творювало їх у великих землевласників. Наприкінці XI ст. виникло церковне землеволодіння .
Адміністративним і господарським центром феодальних воло-дінь був феодальний двір. Великий князь жив у головному місті Русі — Києві, де знаходилися органи верховної державної влади. Тут був і великокнязівський двір. Великокнязівські двори, в яких правили князівські тіуни і проживали адміністративний персонал, дружина, челядь, яка обслуговувала господарство і двір, існували також у Бєлгороді, Вишгороді, Берестові та інших поселеннях. Такі міста, як Чернігів, Переяслав, Галич, Ростов, Смоленськ, являли собою центри окремих місцевих князівств. Більш дрібні міста були цент-рами боярських вотчин, церковного землеволодіння.
У Київській Русі феодальне землеволодіння охоронялося зако-нодавством.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Суспільний лад Київської Русі у другій половині IX — першій третині XII ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок