Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Конституційно-правова характеристика Норвегії

Конституційно-правова характеристика Норвегії

Назва:
Конституційно-правова характеристика Норвегії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,16 KB
Завантажень:
450
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Конституційно-правова характеристика Норвегії


Норвегія – конституційна монархія. Виконавча влада належить королеві, який формально наділений значними повноваженнями: призначає уряд, очолює озброєні сили, оголошує війну, укладає мир, користується правом вето і ін. Проте розвиток буржуазної демократії і державного права в Норвегії привів до того, що фактично виконавчу владу в країні здійснює державна рада [уряд], а король лише скріпляє своїм підписом його вирішення. Стортинг [парламент] – найвищий орган законодавчої влади країни. Він складається з 165 депутатів, що обираються на 4 роки на основі пропорційної системи, і не може бути розбещений достроково. Виборчим правом користуються громадяни Норвегії, що досягли 18 років.
Стортинг – однопалатний парламент, якщо виходити з ладу виборів в нього [всі депутати обираються одночасно]. 125 депутатів [3/4 складу Стортингу] утворюють Одельстінг [нижня палата], 41 депутат – Лагтінг (верхня палата). Законопроекти спочатку розглядуються в Одельстінге, а потім в Лагтінге. Якщо після двократного обговорення в палатах не удається досягти єдиної думки відносно законопроекту, то він виноситься на пленарне засідання Стортингу. Вирішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 2/3 депутати. Основна частина роботи Стортингу проводиться в 12 постійних комітетах, завданням яких є вивчення пропозицій уряду і парламентських фракцій. Стортинг, одельстинг і лагтинг обирають кожен свого президента і віце-президента. Вони утворюють президентську раду Стортингу, що полягає, таким чином, з 6 членів парламенту. Згідно Конституції 1814 року, президент Стортингу – друга після короля особа в державі. Крім того, депутати обираються в Саметінг, найвищий орган народності саамів.
Норвегія є учасницею НАТО і асоційованим членом Західного союзу, здійснює широку співпрацю з іншими державами і, перш за все, країнами Північної Европи. Ними створений, наприклад, єдиний ринок робочої сили, здійснюється широка співпраця в області страхування. У 1960 р. Норвегія стала членом Європейської асоціації вільної торгівлі ЕАСТ. У 1994 р. країнами-членами ЄС і ЕАСТ було підписаний Договір про створення єдиного Європейського економічного простору [ЄЕП]. На референдумі, проведеному в листопаді 1994г., норвезькому уряду удруге не удалося отримати підтримку населення країни в питанні приєднання до Європейського Союзу [перший референдум про вступ Норвегії в ЄС відбувся в 1972г. і також мав негативний результат]. Норвегія виділяє близько 1% від валового національного продукту на надання допомоги бідним країнам світу. Частково норвезькі засоби прямують безпосередньо в країни-одержувачі, частково розподіляються через різні органи ООН.
Велике значення для міжнародного авторитету Норвегії має Нобелівська премія миру. Рішення про її присудження приймається незалежним норвезьким Нобелівським комітетом, члени якого призначаються Стортингом. Вперше Нобелівська премія миру була присуджена в 1901г., а її лауреатом став швейцарець Анрі Дюнан, засновник Червоного Хреста. У числі лауреатів цієї премії останніх років – Мартін Лютер Кинг, Михайло Горбачов, Нельсон Мандела, Фредерік Біллем де Клерк, Ясир Арафат, Іцхак Рабін, Шимон Перес. Нобелівська премія вручається щороку 10 грудня.
У Норвегії всі громадяни полягають членами державних фондів страхового і пенсійного забезпечення, що охоплюють надання медичній допомозі, здобуття пенсії через старість і інвалідності, поліпшення умов життя сімей, що мають дітей. Більше 90% дітей в Норвегії відвідують державні школи, навчання в яких безкоштовне.
Перші записи норвезьких правових звичаїв відносяться до XII ст|ст.| До цього часу вся територія країни, що хоча і вважалася|лічила| вже єдиним королівством, була поділена на чотири тинга| - об'єднання кланів зі|із| своїми зборами|зібраннями| представників кланів, стійкими правовими і іншими звичаями і ін. Збірки|збірники| правових звичаїв два з|із| цих об'єднань - "Закони гулатинга|" [1150 р.] і "Закони фростатинга|" [1190 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Конституційно-правова характеристика Норвегії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок