Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Загальна характеристика періоду: українські землі під владою Польщі та Литви

Загальна характеристика періоду: українські землі під владою Польщі та Литви

Назва:
Загальна характеристика періоду: українські землі під владою Польщі та Литви
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,07 KB
Завантажень:
444
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРІОДУ: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА ЛИТВИ
Стан феодальної роздробленості Русі, характерний для попе-реднього періоду, не міг тривати вічно. Навіть в умовах економічної і політичної відокремленості князівств відбувався, хоч і поступовий, але неухильний розвиток феодального способу виробництва. В його основі лежали такі фактори, як подальший розвиток продуктивних сил, поглиблення суспільного розподілу праці, розширення еконо-мічних зв'язків між окремими регіонами і областями. Припинялося дроблення окремих земель, з'являлися умови для їх об'єднання.
На території Південно-Західної Русі діяли ті ж самі закономір-ності. Однак процес подолання феодальної роздробленості відбу-вався тут в дуже складних умовах. Безперервні війни, що спалаху-вали в цьому регіоні, ворожі навали спричиняли великі збитки господарству, ускладнювали хід політичного об'єднання. Поступо-во тут створювалися економічні і політичні умови об'єднання пів-денно-західних князівств.
Першим в цьому регіоні політику об'єднання феодально роз-дроблених князівств намагалися здійснити галицько-волинські князі. Захищаючи свої землі від домагань з боку феодальної Угор-щини, Польщі і Литви, вони наполегливо домогалися об'єднання підлеглих їм територій. Однак сил для цього було недосить, і у середині XIV ст. Галицьке-Волинське князівство було загарбане і поділене між Польщею, Литвою і Молдовою. Таким чином, процес консолідації та об'єднання, що розпочався, був припинений і не дістав подальшого розвитку.
Що стосується другої частини Південно-Західної Русі, до складу якої входили Поділля, Переяславщина, Київщина і де влада золотоординських ханів була більш сильною, то тут процес об'єд-нання взагалі був малоефективним.
І все ж, навіть у цих складних умовах, у Південно-Західній Русі відбувався процес формування таких важливих елементів майбут-ньої державності, як українська народність, конкретна територія її розселення. Основними місцями проживання українського насе-лення стали простори Київського, Переяславського, Волинського, Чернігово-Сіверського і Галицького князівств. Територіальним яд-ром було Середнє Подніпров'я, оскільки Київська земля і сам Київ продовжували відігравати важливу роль у політичному, економічно-му, культурному і релігійному житті цього регіону.
Однак подолання феодальної роздробленості в землях Півден-но-Західної Русі і формування української народності відбувалося у складних політичних умовах. Тяжке становище цих земель, позба-влених політичної єдності, зруйнованих Золотою Ордою, було ви-користано сусідніми державами — Польщею, Угорщиною, Молда-вським князівством. У зв'язку з цим історична доля українських територій була неоднакова.
Так, здобиччю Польського королівства у 1349 p. стала Галичи-на, а у 1377 p. — частина Західної Волині. Якщо на перших порах Галичина ще зберігала деяку автономію, то в 1434 p. вона була повністю інкорпорована до складу Польського королівства і разом з Львівською і Перемишльською землями перетворена у "Руське воєводство". У 1430 p. польські феодали загарбали Західне Поділля. Польська держава проводила на цих землях відверто колонізаторсь-ку політику, яка супроводжувалась насильницькою колонізацією. Українське населення зазнавало соціальних, національних, релігій-них утисків, повинно було коритись введенню чужого польського права.
Одночасно землі Північної Буковини — у минулому складової частини Галицько-волинського князівства — опинилися під вла-дою Угорщини. У 1359 p. ця територія стала залежною від Молдавії. У середині XVI ст. Північна Буковина разом з Молдавією опини-лась під владою султанської Туреччини.
Складною була і доля Закарпаття. У XIII ст. угорські феодали, яких підтримувала католицька церква і германські імператори, надовго утвердилися на території Закарпаття. Більшість земельних маєтків опинилась в руках угорських магнатів. Після турецької навали 1543 p. Угорське королівство фактично розпалось, внаслідок цього західна частина Закарпаття підпала під владу австрійських Габсбургів, а східна — була включена до складу Трансільванії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Загальна характеристика періоду: українські землі під владою Польщі та Литви

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок