Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої

Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої

Назва:
Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,97 KB
Завантажень:
458
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої
Волелюбний народ України не міг миритися з всезростаючим польським пануванням і у січні 1648 p. почав війну проти Речі Посполитої.
Головними причинами війни були: нестерпне соціальне, наці-ональне і релігійне гноблення, яке зазнавав український народ з боку польської феодальної держави, особливо її магнатів.
Усе це створювало смертельну небезпеку для українського народу, загрожувало існуванню українців. Достатньо послатися на людиноненависницький наказ коронного гетьмана Польщі Конц-польського: "Если нельзя достать казаков, то наказывать их жен и детей и дом разрушать! Лучше на том месте крапиве расти, чем эти изменники будут размножаться!"
Збройна визвольна боротьба була всенародною, у ній брали участь усі соціальні верстви українського суспільства, за винятком частки верхівки українських світських та духовних феодалів. Вона об'єктивно була єдиною можливістю здобути свободу і незалеж-ність, відстояти право на існування народу і держави. Воєнні події 1648—1654 pp. були продовженням виступів окремих розрізнених рухів різних соціальних груп проти польського феодального панування в Україні. Ці виступи польські власті глумливо називали розбійницькими.
Першими піднялися козаки — так звані "виписчики". У 1591— 1593 pp. їх очолив К.Косинський, а у 1594—1596 pp. — С.Наливай-ко. Найбільш визначним було селянсько-козацьке повстання 1637—1638 pp. під проводом Я.Остряниці. Воно було жорстоко придушено, а багато його учасників — страчено. За ординацією 1638 p. козацький реєстр був зменшений до 6000 чол., старшинами були призначені польські шляхтичі. Була ліквідована виборність гетьмана та вищої старшини і відтепер вони призначалися. Діяль-ність реєстрового козацького війська повністю контролювалася польськими комісарами.
Жарини народного гніву жевріли й на початку 1648 p. спалах-нули полум'ям великої народно-визвольної війни, яку розпочали козаки, котрі домагалися поновлення усіх прав і вільностей козац-тва. В міру того, як до них почали приєднуватися широкі маси українців, завдання війни ставали більш чіткими і визначеними. Це були дуже важливі і на той час не прості завдання. Вірне уявлення про них дають офіційні, певною мірою програмні заяви Б. Хмель-ницького, сформульовані ним на переговорах з комісарами польсь-кого уряду у Переяславі в лютому 1649 p.
Усі суспільні групи населення України, які брали участь у війні, палко бажали позбавитися залежності від Польщі та польсь-ких феодалів і створити власну українську православну, тобто на-ціональну державу. Прагнучи вигнати польських магнатів з терито-рії України, Б.Хмельницький заявляв: "Выбью з лядской неволи народ руський, а что перше я воевал за шкоду и кривду свою, теперь буду воевать за нашу православную веру..."
Слід підкреслити, що український народ піднявся на боротьбу саме з польськими феодалами-магнатами, їх владою, а не проти трудящого люду Польщі. Кращий тому доказ — взаємодопомога українських повстанців і польського селянства. Чимало поляків ставали у 1648—1654 pp. під прапори українських полків. Загально-відомо, що антифеодальні виступи польських селян зірвали у 1649 p. скликання посполитого рушіння проти України.
Національно-визвольна боротьба була тісно пов'язана з бо-ротьбою соціальною. Слід враховувати, що на час війни в Україні існувало суспільство, яке складалося із антагоністичних класів. І кожен з них поряд із загальними — національними завданнями, переслідував ще й свої власні — класові, соціальні інтереси. Феода-ли — козацька старшина, шляхта — боролися з Польщею, щоб примножити свої права, зміцнити панівне становище, адже в умо-вах польського панування українські феодали змушені були віддавати частину прибутків магнатам та польським державцям. Трудящі маси України — залежні селяни, міські низи — прагнули націона-льного і соціального визволення від гніту як польських феодалів, так і українських. Вони бажали здобути козацького імунітету і самодіяльне масово покозачувалися.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок