Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування

Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування

Назва:
Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,36 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування
Поняття працевлаштування розрізнюється в широкому і вузькому значеннях. Працевлаштування — це система органі-заційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення. У широкому значенні працевлаштування об'єднує всі форми трудової діяльності, що не суперечать законодавству, включаючи само-стійне забезпечення себе роботою, в тому числі індивідуальну трудову діяльність, підприємництво, фермерство тощо. У вузь-кому значенні під працевлаштуванням розуміють такі форми трудової діяльності, які встановлюються при сприянні органів держави або недержавних організацій на основі ліцензуван-ня. Необхідно врахувати, що поняття працевлаштування більш вузьке, ніж поняття зайнятості, а саме працевлаштування передує зайнятості і є його найважливішою гарантією.
Громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, індивідуального селянського (фермерського) господарства і до іншого роботодавця або при безкоштовному сприянні державної служби зайнятості.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Украї-ну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлашту-вання, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачене міждержавними договорами України.
Правова організація працевлаштування включає:
а) встановлення кола працевлаштовуючих органів, визна-чення їхньої компетенції і умов фінансового забезпечення;
б) гарантії реалізації права громадян на працю і встанов-лення порядку направлення на роботу або професійне на-вчання;
в) регламентацію прав і обов'язків учасників відносин щодо працевлаштування;
г) встановлення особливостей працевлаштування для окремих категорій громадян.
У забезпеченні зайнятості населення беруть участь дер-жавні органи двох видів: загальні й спеціальні. Загальне керівництво працевлаштуванням і його організація покла-дені на Міністерство праці та соціальної політики України і його органи на місцях.
Спеціальним органом працевлаштування виступає дер-жавна служба зайнятості, яка складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міжрайонних, міських і районних у містах центрів зайня-тості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспек-цій контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення.
До складу професійної служби зайнятості входять та-кож навчальні заклади професійної підготовки незайнято-го населення, інформаційно-обчислювальні центри, територі-альні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи та організації, підпоряд-ковані службі зайнятості.
Діяльність державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних організацій і органів місцевого самоврядування. Її діяльність фінансується за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення, передбаче-них на такі цілі. Права та обов'язки державної служби зайня-тості закріплені в ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення", Положенні про державну службу зайнятості, затвердженому постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 p. (із змін. і доп., внес. постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1993 p. №315, від 14 вересня 1998 p. №1435) (ЗП УРСР. - 1991. - №6. - Ст. 50; ЗП України. — 1993. — №10. — Ст. 200; Людина і праця: Інфор-маційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політи-ки України. - 1998. - №9).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості: аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу, інформує населення і державні органи управління про стан ринку праці; консуль-тує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечен-ня робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості насе-лення; веде облік вільних робочих місць і громадян, які звер-таються з питань працевлаштування; подає допомогу грома-дянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ і організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організує при необхідності професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що здійснюють підготовку або перепідготовку пра-цівників, сприяє підприємствам у розвитку і визначенні змісту курсів навчання і перенавчання; надає послуги по праце-влаштуванню і професійній орієнтації працівникам, які бажа-ють змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошу-ками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населен-ню; реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компе-тенції допомогу, в т.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок