Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Вчення про державу

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Вчення про державу

Назва:
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Вчення про державу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,68 KB
Завантажень:
422
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Вчення про державу


Німецький філософ Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831р.) у своїх державно-правових поглядах виділяє громадянське суспільство і державу. Філософ узагальнивши і проаналізувавши договірні теорії про громадянське суспільство англійських і французьких філософів XVIII ст., прийшов до висновку, що те, що англійці і французи називали державою, у дійсності нею не являється, а є системою соціально-економічних відносин людей, яких Гегель назвав громадянським суспільством.
Відносини людей всередині цього суспільства визначаються їхніми матеріальними інтересами (системою потреб), існуючим у суспільстві поділом праці і різними способами задоволення цих потреб. Б.С. Мальковский. Учение Гегеля о государстве и современность. Изд-во “Наука”, М.- 1970 г. с. - 30
Громадянське суспільство - сфера реалізації особливих цілей і інтересів окремої особистості. З погляду розвитку поняття права реконструюється
Гегель зображує громадянське суспільство як суперечливе інтересам антагоністичне суспільство, як війну всіх проти всіх.
Є три основних моменти громадянського суспільства:
- система потреб;
- відправлення правосуддя;
- поліція і корпорація.
Гегель обґрунтовує необхідність публічного оголошення законів, публічного судочинства і суду присяжних. Критикуючи концепцію всюдисущої поліцейської держави.
Гегель виділяє в структурі громадянського суспільства наступні стани:
1) субстанціональне (землевласники - дворяни і селяни);
2) промислове (фабриканти, торговці, ремісники);
3) загальне (чиновники).
Аналіз станів необхідний Гегелю для того, щоб знайти опосередковану ланку між діяльністю окремої особистості й інтересами держави в цілому. Тільки людина, що належить до визначеного стану, на думку філософа, вступає у певні політичні відносини з загальністю держави.
Незважаючи на недоліки даного аналізу, великим прогресом в історії філософії була сама постановка проблеми про неї.
Соціальні протиріччя, вважає Гегель, є основою прогресивного розвитку суспільства і держави. Він визнає, що з однієї сторони збільшується нагромадження багатства, а з іншої підсилюється залежність і тяжке положення прикріпленого до праці класу.
У сучасному суспільстві, відзначає Гегель, відбувається концентрація “надмірних багатств у деяких руках і ріст розкоші супроводжує “нескінченний ріст залежності і нестатку”. Б.С. Мальковский. Учение Гегеля о государстве и современность. Из-во “Наука”, М., 1970 г.
Відзначаючи розвиток соціальних антагоністичних протиріч у сучасному суспільстві, Гегель не бачить можливості для їх подолання. Гегель не мислить іншого суспільства, крім буржуазного, він цілком залишається в полоні уявлень про непорушність основ цього ладу.
Громадянське суспільство і держава, по Гегелівській концепції, співвідносяться: громадянське суспільство - це “зовнішнє держави”, “держава розуму”, а справжня держава - розумна. Тому у філолофсько-логічному плані громадянське суспільство розцінюється Гегелем як магніт держави.
Розвиток громадянського суспільства вже припускає, по Гегелю, наявність держави як його підстави. “Тому в дійсності, - підкреслює він, - держава є загальне начало, всередині якого сім’я перетворюється в громадянське суспільство, і сама ідея держави розпадається на ці два моменти”.
Громадянське суспільство в трактуванні Гегеля - це опосередкована працею система потреб, що базується на пануванні приватної власності і загальній формальній рівності людей. До теоретичних заслуг Гегеля відноситься чітка принципова постановка питання саме про взаємозв'язок соціально-економічних і політичних сфер громадянського суспільства і держави, про необхідний і закономірний, діалектичний характер цих зв'язків і співвідношень.
“Держава є дійсність моральної ідеї, - моральний дух як явна, сама собі ясна, субстанціональна воля, що мислить і знає себе і виконує те, що вона знає.”
Держава для Гегеля є щось “у собі і для себе розумне в державі, воля досягає найвищого, належного їй права”. Тому держава за вченням Гегеля, є самоціль.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Вчення про державу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок