Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Державний устрій в період наступу на її автономію (XVIII ст.)

Державний устрій в період наступу на її автономію (XVIII ст.)

Назва:
Державний устрій в період наступу на її автономію (XVIII ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,96 KB
Завантажень:
375
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Державний устрій в період наступу на її автономію (XVIII ст.)
Ядром, основною частиною українських земель у складі Росії була Лівобережна Україна. Українці називали її Гетьманщиною по державній організації, котра існувала тут, а також "Військом Запо-різьким". У XVIII ст. російський уряд встановив для Гетьманщині офіційну назву "Малая Россия" (Малоросія).
На початку періоду, що розглядається, взаємини України і Росії формально визначалися, як і раніш, гетьманськими статтями—
Решетилівські, чи 1. Скоропадського (1709 p.) і, нарешті, "Реши-тельные (конфирмированные пункты Д.Апостола" (1728 р.). Навіть такий відвертий ворог вільностей України, як Петро 1, не тільки лицемірно продемонстрував свою повагу до цих статей, а й підкре-слив їх наступний зв'язок з договором 1654 p.
Гетьман. Формально він обирався на цю посаду. У дійсності ж його призначали за наказом царя. У 1709 p. старшина побажала обрати гетьманом чернігівського полковника Павла Полуботка. Але Петро І не погодився з його кандидатурою і гетьманом був обраний, а точніше призначений, Іван Скоропадський, який вмираючи, ро-зпорядився, щоб до обрання нового гетьмана його повноваження доручили П.Полуботку. Так, той став наказним гетьманом.
При призначенні (або затвердженні) обраного гетьмана царі рахувалися з характеристикою, яку одержували від своїх агентів, перш за все, від воєвод, які знаходилися в Україні.
У XVIII ст., незважаючи на тиск з боку Росії деякі гетьмани як, наприклад, 1.Мазепа намагалися досягти спадковості гетьман-ської посади. Цим прагненням рішуче запобігала не тільки царська влада, а й старшина. Проте, коли Кирило Розумовський забажав закріпити гетьманство за своїм родом, старшина його підтримала. Вона сподівалася, що встановлення спадкового гетьманства допо-може зберегти Українську державу, захистити її від зазіхань царату.
Після смерті Мазепи запорізькі козаки, що втекли разом із ним після Полтавського бою, на своїй раді в Бендерах (1710 p.) обрали гетьманом Пилипа Орлика, який став першим гетьманом України в еміграції. Він присвятив усе своє життя боротьбі за вільну Україну. Власні погляди на устрій самостійної Української держави він виклав у конституції прав і вільностей Запорізького Війська (1710 p.), яку було затверджено у день обрання Орлика на гетьман-ство. Цей нормативний акт виходив з визнання природних прав народу чинити опір гнобленню. Конституція Пилипа Орлика про-голошувала незалежність України від Польщі та Москви, ідею козацької соборності і козацької держави, передавала вищу владу в Україні представницькій установі, своєрідному козацькому парла-менту, який передбачалося скликати тричі на рік. Він складався із:
Генеральної старшини, представників Запоріжжя і по одному пред-ставнику від кожного полку.
Хоча положення цього документа не було реалізовано, він свідчив про високий рівень розвитку української політичної думки і в подальшому висвітлював шляхи боротьби українців за своє національне визволення.
Влада гетьмана не поширювалася на Запорізьку Січ і Слобід-ську Україну, бо вони безпосередньо підлягали органам Російської держави. Царський уряд робив усе, щоб перешкодити створенню цілісної території України. Але у повсякденному житті між Геть-манщиною, Слобідською Україною та Запорізькою Січчю існували зв'язки — економічні, політичні та культурні, які зміцнювали сві-домість українців у тому, що вони є представниками єдиної націо-нальної території.
Петро І порушив звичай, коли обрання нового гетьмана суп-роводжувалося складанням статей, за якими визначалися взаємо-відносини України та Росії, гетьмана та царя. Уникаючи затверд-ження статей, складених при обранні гетьманом Скоропадського у 1709 p., які передбачали відновлення важливих прав Гетьманщини (невтручання московських воєвод в управління Україною, усунення російських офіцерів від командування козаками в походах та ін.), він статті прийняв, але припинив їх дію, посилаючись на воєнну обстановку.
Однак статті, складені у 1728 р. при обранні наступного геть-мана Данила Апостола, були затверджені урядом молодого Петра II у вигляді відповідей на 28 пунктів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Державний устрій в період наступу на її автономію (XVIII ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок