Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина ХІХ ст.)

Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина ХІХ ст.)

Назва:
Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина ХІХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,67 KB
Завантажень:
113
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Державний устрій в другій половині XIX ст.
Загальновизнано, що реформи 60—70-х років означали пер-ший крок на шляху перетворення феодальної монархії в Росії у буржуазну монархію.
Перетвореннями 60—70-х pp. в державний устрій Російської імперії було запроваджено окремі елементи буржуазної державнос-ті: створено виборні представницькі установи місцевого адміністра-тивно-господарського управління (земські та міські органи самов-рядування), виборні органи суду (мирові судді), закладено основи буржуазного судоустрою і судочинства, більш гнучкі форми фінан-сового контролю і цензури, закріплено принцип всестановості в комплектуванні армії і діяльності органів народної освіти тощо. Ці реформи є буржуазними і тому, що вони враховували інтереси буржуазії і приватної власності, створювали сприятливі умови для розвитку торгівлі, промисловості та кредиту. Нові риси спостеріга-ються і в діяльності, успадкованих від кріпосницької епохи установ:
в міністерствах було проведено децентралізацію, яка супроводжува-лася деяким розширенням повноважень місцевих органів; урядовий апарат все більше рахувався з думками дворянської та буржуазної громадськості, що висловлювалися через періодичну пресу. Певні зміни відбулися і в складі бюрократії, її кількість зросла. Серед вищої бюрократії понизився відсоток земельних власників (трохи більше 50%). Хоча у її складі, як і раніше, переважали дворяни-уря-довці, поряд з цим з'явилися і нові прошарки. Один з них складав, так званий, "третій елемент" — вільнонайманий персонал органів самоврядування (лікарі, вчителі, статистики тощо). Починаючи з 60-х pp. у державному апараті почали працювати жінки.
Однак значення цих процесів не слід перебільшувати. Незва-жаючи на проведення буржуазних реформ і здійснення деяких змін в організації, складі та діяльності урядових установ, Росія залиша-лася абсолютною монархією із самодержавним монархом на чолі. В країні зберігалися основні дореформені державні вищі, центральні і навіть місцеві установи з дворянською урядовою більшістю.
Буржуазне реформаторство 60—70-х pp. було непослідовним. Це, зокрема, виявилося в тому, що деякі важливі зміни в соціаль-ному та політичному ладі хоча і підготовлялися, але так і не набрали чинності. Хитання уряду між прогресивними перетвореннями і реакційними заходами розширювали і зміцнювали опозицію старо-му ладу. Відбивши революційну хвилю на рубежі 70—80-х pp., уряд, очолюваний Олександром III, переходить до відвертої реакції. Царський маніфест від 29 квітня 1881 p. проголошував непохитність самодержавства і встановлення режиму політичної реакції. У 80-х і на початку 90-х років здійснюється ряд контрреформ, які значною мірою відмінили найпослідовніші буржуазні реформи і повернули деякі дореформені порядки. Цей курс намагався продовжувати у перші роки свого правління і останній імператор Росії Микола II.
В Україні існував в основному попередній адміністративно-те-риторіальний поділ. Для шести її губерній характерною була така структура управлінського апарату: адміністрація губернська-повіто-ва-дільнича (з 1889 p.) і волосна-сільська. Три губернії — Київська, Подільська та Волинська — мали ще своєрідну загальну надбудову у вигляді генерал-губернаторської влади.
Генерал-губернатори. Київський, подільський та волинський генерал-губернатор (він також іменувався головним начальником Південно-Західного краю) був вищим представником верховної влади у "ввірених йому губерніях". Закон припускав поєднання посад генерал-губернатора і командувача військами Київського вій-ськового округу.
Власний апарат генерал-губернатора був невеликим — він складався лише з канцелярії та декількох урядовців для особливих доручень. У необхідних випадках він діяв через підпорядкованих йому губернаторів.
Повноваження "головного начальника краю" були закріплені Загальною інструкцією генерал-губернаторам (її було включено у Звід губернських установ), а також в інших нормативних актах — статутах, положеннях, окремих "височайших" веліннях.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження і розвитку капіталізму (друга половина ХІХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок